Эта опция сбросит домашнюю страницу этого сайта. Восстановление любых закрытых виджетов или категорий.

Сбросить

Одна з перемог Порошенко - суперудачная зовнішня політика


Опубликованно 22.11.2017 05:32

Одна з перемог Порошенко - суперудачная зовнішня політика

Бацман: В ефірі програма "Бацман". В студії народний депутат України, заступник голови фракції БПП – Сергій Березенко.Сьогодні ви один з найближчих людей до президента Порошенко. Чому Петро Олексійович так вам довіряє?

Березенко: Я б не сказав, що я один з найближчих людей до президента Порошенко. Просто історично так склалося, що ми познайомилися під час виборчої кампанії 12-го року, і як-то так, кампанія за кампанією, зустріч за зустріччю йшли до того, що кандидат у президенти мав якісь симпатії до мене. Насправді це дуже важко, тому що це велика командна гра і у кожного має бути своє місце. Тому рівно настільки, наскільки і все.

- Скільки разів на день ви спілкуєтеся з президентом?

- Якщо це парламентський тиждень – частіше. Особливо мало, коли це міжнародні візити, так як в цих процесах я абсолютно не задіяний.

- У вас є його прямий телефон?

- Є. Президент користується прямим телефоном і любить бути в курсі подій.

- Чи були ситуації, коли ви спостерігали за Петром Олексійовичем, і він вас вразив, здивував?

- Найбільше вражає його колосальна працездатність. Він трудоголік, який може працювати по 14-16 годин. Він "сова" і тому більш активно працює після десяти. Члену команди Петра Порошенка дуже важко увійти в такий ритм роботи. Нарада в годину ночі, коли ти, як вичавлений лимон, не дає можливості швидко думати, а він думає дуже швидко. Він приїжджає на роботу, в залежності від ситуації, в десять-одинадцять годин, і це повноцінних 12-15 годин щодня. Дуже часто і в неділю.

- А як же після таких пізніх нарад ви йдете на пленарні засідання або на комітети?

- Коли ти себе настроюєш, що ця робоча тиждень, то ти розумієш, що її треба пройти. Вмієш концентруватися і йдеш за своїм графіком. Важко в кінці (умовно в п'ятницю), коли тиждень закінчилася, і тоді ти розумієш, як було важко.

- Ви реально можете померти за президента Порошенко, як про це сказав народний депутат Сергій Лещенко?

- Я взагалі не хочу коментувати те, що каже мій колега Лещенко. Ніколи в житті президент Порошенко не хотів би, щоб хтось помирав заради нього. Головне це те, що ти віриш у те, що робиш. Якщо ти бачиш результат своєї роботи, тобі комфортно. Я точно знаю, що в той момент, коли мені стане некомфортно, коли я перестану вірити в те, що ми робимо велику справу, і мене залучили до такої великої роботи разом з президентом, я точно піду. Тому вмирати – це і близько не прохання, яку може поставити президент Порошенко. По суті своїй він – інша людина. А по-друге, помирати можна тільки за країну, і дуже багато хлопців на передовій вмирають за неї. Будь-яка інша смерть у цій ситуації є безглуздою.

- А які прохання до вас з боку президента бувають?

- Я займаюся партійним будівництвом. Блок Петра Порошенка "Солідарність" носить ім'я президента, і тому дуже багато речей треба погоджувати з позицією президента. Коли відбулися місцеві вибори 2015 року і БПП отримав понад 11 тис. депутатів місцевих рад, ми сіли, порадилися і прийшли до висновку, що це, напевно, просто катастрофа, тому що величезна кількість фракцій у всіх радах різних рівнів носить назву БПП. А це означає, що хочеш-не хочеш, але прізвище Порошенка несе відповідальність за всі події, які відбуваються у фракціях в регіонах. Дуже важко від цього абстрагуватися, тому і доводиться оперативно реагувати. Люди різні: з тих 11 тис. неможливо було знайти ідеальних людей, тому доводиться реагувати на ті виклики, які є, на якісь погані дії, які здійснювали ті чи інші депутати. Доводиться приймати рішення про виключення таких людей. Найбільше покарання – виключення з лав політичної сили, і хай шукають перспективу де завгодно.

- Назвіть три перемоги і три помилки президента Порошенко.

- Я б хотів, щоб найголовніша перемога була ще попереду. Щоб ми могли повернути Донбас і Крим. І це буде перемога, яка є найбажанішою не тільки для президента, але і для всіх українців. Безумовно, до перемоги я можу віднести відновлення армії. Суперудачная зовнішня політика, коли ми змогли консолідувати навколо себе світових лідерів. Зараз контакти з адміністрацією президента Трампа нічим не гірше, ніж були до того, з попередньою адміністрацією, і я думаю, що попереду у нас великий шлях. Помилки: сьогодні треба більше все-таки сконцентруватися на ключових позиціях, які потрібні державі (більше делегувати повноваження і менше працювати самому), віддавати людям можливість проявляти ініціативи. Тому що коли ти несеш таку велику навантаження, у тебе така велика кількість завдань, і ти хочеш їх виконати на "відмінно" (а президент Порошенко – перфекціоніст, він любить доводити справу до кінця і робити його ідеально), то дуже важко на всьому сконцентруватися. Найбільше моє побажання президенту – мати можливість відпочивати і перезавантажуватися, для того щоб йти вперед. І, безумовно, якщо це можна вважати помилкою, – велика довіра до людей. До лав політичної сили, яку ми провели в парламент в 2014 році, саме на рейтингу Петра Порошенка (тому що тоді була унікальна ситуація: тоді так звана "подушка" БПП – автоматична електоральна підтримка – становила 22-24%) потрапила велика кількість людей, які не поділяли наших поглядів. В тому числі і за списками. Тому багато політиків вважають, що вони заїхали на якомусь транспорті у своє політичне майбутнє. А це явно не так. Тому наша фракція досить складна і не така монолітна, як інші. Але, з іншого боку, це, напевно, і перевага, тому що ми можемо, подискутувавши на фракції і знайшовши консолідовану позицію, розуміти, що це певний зріз суспільства в цілому.

- Вам особисто депутатська недоторканність потрібна?

- Повинні бути рівні права і обов'язки для кожного громадянина України. Ти не можеш порушувати закон, якщо ти депутат, і ти не повинен ховатися за голосуванням у парламенті. Очевидно, в цій частині треба проголосувати за те, щоб скасувати депутатську недоторканність. Але при цьому депутат має право на свою депутатську діяльність. Що було б, якби депутати опозиції в 2013 році не поставили намети, своїми тілами не йшли вперед і не запустили б той механізм, який став незворотнім і не переросла в Революцію гідності? Очевидно, що їх у перші ж дні всіх пересаджали б. Напевно, в таких випадках, коли країна скочується до диктатури, така депутатська недоторканність важлива. Коли країна стане європейською, то, очевидно, не буде необхідності в недоторканності у такому обсязі. Я б зараз скасував частину 80-ї статті Конституції і прибрав обов'язок парламенту проголосувати за притягнення до кримінальної відповідальності за арешт і затримання. Але після того написав би закон про те, що може робити депутат, а чого не може, і на що повинна поширюватися його депутатська недоторканність.

- Чому сьогодні президент вніс законопроект, згідно з яким лише з 2020 року буде знята депутатська недоторканність?

- По-перше, такі законопроекти повинні були вносити депутати ВР, оскільки це стосується їх самих. По-друге, це другий законопроект президента. Треба пройти повну процедуру, а це зміна до Конституції: 300 голосів. Я б порадив колегам сконцентруватися на тому, щоб зібрати 300 голосів у парламенті для скасування цієї норми. Ми будемо обговорювати, яким чином цей законопроект можна скорегувати, але 300 голосів зібрали лише раз – за зміни до Конституції в частині судової реформи. Я, безумовно, буду голосувати, щоб прибрати цю позицію, і одночасно буду голосувати за те, щоб внести відповідний законопроект, який би визначив статус народного депутата і ступінь його захисту при здійсненні депутатської діяльності.

- Якщо вже не буде депутатської недоторканності, ви підете на нові вибори?

- Зараз йде ж дискусія і про систему виборів, хоча кожен мажоритарник, який пройшов свій округ і говорив зі своїми виборцями, має перед ними особисті зобов'язання. Дуже важко перебудуватися, тому що мажоритарника зобов'язує його округ. Він говорить з виборцями і починає мимоволі вирішувати різні побутові питання та питання життя свого округу, хоча це неправильно, тому що законодавець у ВР повинен писати закони. Нам психологічно треба перебудуватися, тому це все залежить від ситуації. Я думаю над тим, чи пішов би я у ВР, тому що подивіться, що відбувається на вулиці: постійна критика ВР звела рівень підтримки ВР, за всіма соціологічними опитуваннями, до 2-4%.

- Це не з-за критики, а це критика з-за того, як веде себе ВР: нічого не робить для людей доброго.

- Я не згоден. Ми за цю осінь змогли проголосувати за таку велику кількість реформ, і очевидно, що це заслуга більшості ВР, яка за це голосувала, із різних політичних сил. Пенсійна, освітня, судова реформи. І сподіваюся, за медичну реформу теж проголосують. А це кардинальні зміни в житті України.

- А особисто ви проголосуєте за те, щоб закон про імпічмент президента був виписаний таким чином, щоб їм реально можна було скористатися в разі необхідності?

- Обов'язково треба такий закон правильно виписувати. Але коли певні політики організовують такий процес, то хотілося б розуміти, що вони в першу чергу державники і виписують унікальний закон для будь-якого президента, щоб він ніколи не переступав закон і що за ним є процедура імпічменту. Якщо ми зараз говоримо про те, що ряд законів провокують для того, щоб бути контроверсійними і щоб це розхитувало політичну ситуацію в країні, щоб у нас внутрішня ситуація стала більш бурхливим, то, напевно, я б дуже обережно поставився до таких законів. Безумовно, кожен закон про імпічмент і недоторканності повинен бути чітко виписаний.

- Широкої громадськості стали відомі під час виборів в Чернігові. Тоді вашим суперником був Геннадій Корбан. Тоді вас публічно підтримав Саакашвілі. Він навіть їздив агітувати за вас. Ви йому вдячні за це?

- Безумовно, вдячний. Я жодного разу не коментував поведінка Саакашвілі. Він досить емоційна людина, дуже енергійний. Тоді, дійсно, це було дуже важливо, і він висловлював підтримку того, що ми робимо. Він дуже критично поставився до методів політичної боротьби, які використав мій опонент на той момент. Це було дуже важливо, тому що Саакашвілі був символом певних змін, яких вимагало все суспільство. Це також допомогло. Тому за допомогу я йому вдячний, хоча не підтримую ту політику, яку він зараз проводить.

- Ви спілкуєтеся зараз?

- Ні.

- Ви визнаєте, що як президент Грузії, він реально зміг змінити Грузію і реформувати її?

- Всі, хто були в Грузії, очевидно, бачать ті результати, яких досягла команда Саакашвілі. Але це не був тільки Саакашвілі. Це був Бендукідзе, велика команда молодих людей.

- Але воля першої особи, президента, була важливою.

- Безумовно. Але крім того, що ти є особою, фасадом реформ, не дуже зрозуміло, хто ж там насправді будує цей фасад. Напевно, тому зараз немає підтримки в Україні, що українці не можуть дати відповідь на питання: а хто ж стоїть за Саакашвілі як українським політиком? Хто буде будувати нову, процвітаючу Україну? Дуже б хотілося поговорити з цими людьми в режимі діалогу і дискусії. Можливо, у нас залишилося дуже багато спільного, так як всі антикорупційні органи починали створюватися Адміністрацією президента. І багато хто з команди Саакашвілі працювали там, а потім від нього пішли і продовжують працювати сьогодні з нами в рамках блоку Петра Порошенка "Солідарність".

- Україні потрібен антикорупційний суд?

- Україні потрібен чесний суд. Дуже високий рівень суспільного тиску і громадського обговорення резонансних справ. Так просто винести незаконне рішення не вийде. Головне – запустити судовий механізм, який би дав можливість безперебійно розглядати справи. На сьогодні в україні діє Вища рада правосуддя, дуже багато органів, а головне – публічне засудження, коли ці рішення є явно нечесними. Антикорупційний суд (якщо він буде створений), який буде посилювати всю судову систему, безумовно, потрібен. Єдине питання в розбіжності з Конституцією, про що і сказала Венеціанська комісія. Я сподіваюся, що ми це зробимо.

- Чому в Україні досі не сидить ні один з великих корупціонерів?

- Мене самого це цікавить. Ми повинні завершити судову реформу. Ми повинні змінити Верховний суд. Те, що немає вироків, – це питання до суду. Тисячі справ ГПУ передала до суду. Поки ми не завершили судову реформу, ми не можемо сказати, що антикорупційна політика як пріоритетна, реалізована в країні.

- Ви починали свою політичну діяльність як член так званої "молодої команди Черновецького". Скільки вам було років, коли ви познайомилися з Черновецьким?

- Я ще був студентом, мені було років 20-21. Мені дуже хотілося змін, я хотів брати участь у політичних процесах, щоб від своєї роботи отримувати хороший результат і мати можливість його презентувати. Такий результат, який би допоміг людям. Тому мені політика завжди подобалася, ще з 15-16 років.

- Яке враження на вас справив Черновецький під час першої зустрічі?

- Він дивовижна людина, тому що отримати двічі симпатії виборців Києва дуже важко. Я познайомився з ним в його офісі і запропонував йому займатися молодіжним крилом. Молодіжна політика мене тоді найбільше цікавила. На той момент мені здавалося, що ця політична сила може потрапити в Київську міську раду і можна буде продовжити свою роботу політика на місцевому рівні. Так воно і сталося. Черновецький був досить закритим у собі людиною і вважав, що має певне право на правоту, тобто його позиція все одно буде правильною. Очевидно, він помилявся, тому що така безкомпромісність, особливо після виграшу в 2008 році, трошки засліпила. Пішов ряд кроків, які суспільству здалися смішними і за які він отримав своє прізвисько. Хоча Київ і його сприймав як шоумена, однак негідником не вважав. Він міг змінювати образ, міг робити вигляд, що це його не стосується, але коли треба було сконцентруватися, він був досить серйозним стратегом, який розкладав по поличках будь-яку ситуацію.

- Ви десять років з ним працювали?

- Я був начальником Головного управління сім'ї та молоді і займався молодіжною політикою, з якою я був один на один, і реалізовував ініціативи, які певна команда моїх однодумців вважала пріоритетними.

- Чому ви у Черновецького навчилися?

- Я не можу сказати, що це був приклад для наслідування у житті. Я не був настільки близький до нього, щоб бачити його в щоденному робочому режимі. Це сторінка мого життя, яку я пройшов і за яку я можу відзвітувати.

- Ірена Кільчицька сказала, що ставши президентом, Янукович зажадав у Черновецького мільярд доларів. А скільки з вас хотіли "витрусити"?

- З мене можна було "витрусити" путівки в "Артек" у той момент. Але я не пам'ятаю, щоб їх дуже цікавило "Артек".

- Ваша позиція як людини: справа ГПУ проти Черновецького є справедливим?

- Я не знаю деталей справи. Я вважаю, що треба припиняти депутатам різних політичних сил і різних рівнів коментувати кримінальні справи. Суд визначить, чи справедливе воно чи ні.

- Якщо говорити про історію успіху Сергія Березенко, як ви досягли сьогоднішніх позицій і допомагав вам ваш дядько Анатолій Матвієнко?

- Успіх дуже відносний. А свого дядька я поважаю як серйозного політика з великим досвідом. Безумовно, він зіграв велику роль у моєму житті.

- Хто вам завадив зайняти пост керівника фракції БПП після того, як Ігор Гринів його залишив?

- Ніхто не завадив. У нас була абсолютно нормальна дискусія, ми обговорювали це питання, і сумнівів з приводу Артура Герасимова ніяких не було. Він себе дуже добре проявив як представник президента в парламенті. Я був одним з тих, хто запропонував його як керівника фракції. Ні секунди не шкодую і всіляко йому допомагаю.

- Ви народилися у Вінниці. Чи Часто вам кажуть, що зараз у влади "вінницькі"?

- Я дуже відносний "вінницький". Я народився там, тому що тоді мої батьки там навчалися в медичному інституті. А з шести років я був у Києві.

- Чи є ви на плівках вашого екс-колеги Олександра Онищенка?

- Мене це не бентежить, тому що якщо є ці плівки, то я абсолютно розумію, що нічого поганого, що може мене скомпрометувати, я з депутатом Онищенко не обговорював. Хоча ми, безумовно, спілкувалися, як і всі, хто в сесійній залі. Я думаю, що це, швидше, механізм певної політичної гри, недолугою, тому що коли ти говориш, що в тебе щось є, то ти повинен це показати. Сьогодні про цих плівках ніхто не згадує, оскільки їх ніхто не пред'явив. Я готовий з усім суспільством послухати або подивитися ці плівки.

- Ви і ваша сім'я лікуйтеся в Україні?

- Безумовно. Але коли я лікував очі, мені здалося, що діагноз, який мені поставили в Україні, не дуже правильний і може призвести до операційного втручання. Я проконсультувався за кордоном, і мені порадили не робити операцію, а виписали краплі, якими я користуюся вже п'ять років. Мені б дуже хотілося, щоб рівень надання медичних послуг в Україні був на високому європейському рівні. Ми до цього повинні прагнути. Тому я вважаю, що сьогодні медична реформа актуальна як ніколи.

- Чому ви агітуєте за реформу Уляни Супрун?

- Я агітую за реформу, яка доопрацьована сьогодні комітетом і в якої є праця великої кількості депутатів. І багато, хто сьогодні критикують, активно працювали, давали поправки, і ці поправки враховували. Але сьогодні вони "валять" закон. Мені здається, що це не боротьба двох різних концепцій. На жаль, на сьогодні представлена тільки одна концепція. А інша – залишити так, як є. А залишити так, як є, – це точно злочин. Ось чому цю концепцію майбутнього підтримує У. Супрун, а ми підтримуємо зі свого боку. І тут не треба прив'язувати до імені, тому що за таку реформу повинні проголосувати, і вона повинна стати настільки незворотною, що хто б не став новим міністром охорони здоров'я, не зміг би відмотати назад. Я вірю, що ми зможемо проголосувати за цей закон Верховна Рада прийняла медичну реформу 19 жовтня, - ред.).

- А правда, що політичну реформу, яку вимагали протестувальники, зав'язали з медичною реформою при голосуванні?

- Нам вдалося достукатися до тих народних депутатів, які затіяли цей процес, і пояснити, що не може все населення, яке чекає на медичну реформу, стати заручником двох-трьох вимог, за якими парламент і так готовий до дискусії. Парламент готовий розглядати закони, які є: по виборчому законодавству і за недоторканності.

- Чи об'єднаються БПП і "Народний фронт"?

- Мені здається, що можна об'єднатися навколо ідеї. На сьогодні єдина ідея, яка об'єднає суспільство, – це бажання українців стати частиною європейського співтовариства, тобто вступити в ЄС. Якщо ми зможемо створити таку надпартійну політичну платформу (умовно до вступу в ЄС), то під цим гаслом і на базі цієї платформи об'єднаються ці дві політичні сили. І, можливо, не тільки вони. Якщо ми зараз будемо об'єднувати ці дві партії, то це не має сенсу, оскільки ми діємо по законодавству, прийнятому парламентом: фінансування політичних партій, діяльності політичних партій. Кожна партія має своє бюджетне фінансування, і коли зникнуть юридичні особи, то це фінансування буде припинено. А це позначиться і на діяльності НФ і БПП. На сьогодні реалізується велика кількість програм з використанням цих коштів, розвивається партійна структура. І оскільки вибори не актуальні, то ближче до жовтня 2019 року і треба говорити про тих чи інших політичних союзах.

- Що робити з тим, що молодь масово виїжджає з України?

- Треба будувати краще життя в Україні. Я дуже сподіваюся, що цей процес зміниться, і українці будуть залишатися. Дуже важливо, щоб у нас була стратегія і розуміння, куди рухається Україна. Ми повинні жити не гірше, ніж в ЄС, щоб чоловік розумів, що коли він завершить навчання в університеті, зарплата в 1000 дол. не буде для нього проблемою в будь-якій точці країни. Це проблема, і у неї немає простої відповіді. Він повинен бути комплексним, а це і національна свідомість – залишатися і будувати Україну. Треба шукати те, що об'єднує.

- Яку останню книгу ви прочитали?

- Зараз більше читаю різні аналітичні звіти. Але остання книга – "Атлант розправив плечі".

- А який ваш улюблений фільм?

- Мене дуже вразив американський фільм "Прихована краса".

- Коли закінчиться війна?

- Мені здається, що це залежить від кожного з нас: від єдності країни, від стійкості нашої позиції. Тоді суперник, який у нас дуже серйозний, зрозуміє: що б він не робив, він не зможе завоювати цю країну. Єдність всередині країни – запорука перемоги на зовнішньому фронті.

- Дякую вам за інтерв'ю, Сергій.

- Дякую і вам.


banner14

Категория: Мнения

Одна з перемог Порошенко - суперудачная зовнішня політика


Написать комментарий

* Содержание комментария не должно содержать ненормативную лексику или отклонятся от норм морали и приличия. HTML-теги не поддерживаются. Комментарии, не имеющие отношения к содержанию новости, будут удаляться. Пользователи, злоупотребляющие терпением администрации, будут блокироваться.