Багато переселенці приїжджають до Красногорівки, щоб отримати статус і пільги, а насправді живуть в ОРДЛО

- Романе, Ви воювали до того, як приєднатися до виконавчої влади. Як потрапили на Донбас?

- Коли в серпні 2014 року загинув мій товариш Руслан Сторчеус, комбат батальйону "Херсон", це стало останньою краплею для мене. Я, не кажучи дружині, пішов у військкомат, написав заяву, щоб йти воювати. Тільки потім повідомив сім'ї, вже з повісткою на руках. Хочу зазначити, що до останнього моменту був пацифістом, зброю в руки не брав, якась байдужість охоплювало мене.

Потрапив в 20-й батальйон територіальної оборони. Там служив 1,5 року. За цей час довелося повоювати в Пісках, Авдіївці. І вже потім ми зупинилися в Красногорівці.

- З чим довелося зіткнутися на новій посаді? Які головні проблеми міста?

- Скажу загальні слова, але вони характеризують всю ситуацію. У нас досі не визначені питання АТО, і через це виникають проблеми. Військові формування, які знаходяться на лінії вогню, не мають законних підстав тут бути. З-за цього виникають ситуації, коли солдата можуть звинувачувати в неправомірної стрільби. Затримання мирних громадян. Ці хлопці за правовим статусом – ніхто. І будь прокурор або суддя, який може підтримувати сепаратистів, може посадити нашого воїна у в'язницю.

Наше місто знаходиться за кілька кілометрів від Донецька. Кожен день ми бачимо неозброєним оком. Майже кожен день наше місто піддається обстрілу звідти. І страждають всі: і хлопці, які захищають наш край і не можуть стріляти у відповідь, і прості люди, які втрачають свої будинки.

- А яке фінансове становище в місті?

- У цьому році рішенням уряду дозволено не платити податок на землю власникам, якщо ця земля не обробляється. Можливо, там міни закладені або вириті окопи. В принципі, ми з цим згодні. Тільки тепер цей податок не сплачують навіть ті, хто вирощує свою продукцію й отримує прибуток. За це місто не отримав більше чотирьох мільйонів гривень. Дефіцит бюджету становить 73 відсотки. А це величезні гроші для нас.

- Де працюють люди і за рахунок чого виживають?

- Хто не міг жити тут, ті покинули місто. Залишилися найстійкіші. Вони вже звикли до всього, що тут відбувається. Багато займаються сільським господарством, бізнесом. Є контингент людей, які працюють в держустановах. А багато живуть з однієї пенсії. Хтось сподівається на дитячі гроші. Що стосується останньої категорії, то вона дуже проблемна. П'ють до чортиків, особливо чоловіки. Гроші отримують великі, адже подекуди в сім'ях по 5-7 дітей. Наш працівник соціального захисту втомилася вже оформляти опікунство.

- Алкоголь завжди породжував проблеми. Яка криміногенна ситуація в місті?

- В основному все спокійно з цивільної точки зору. В основному реєструються випадки хуліганства. Чоловіки дружин своїх б'ють, будучи в стані алкогольного сп'яніння, вікно десь виб'ють. Присутність солдатів якось по-особливому впливає на людей. Та й війна вправляє мізки. Крім того, здійснюється патрулювання міста поліцією і ВСП. Працюють представники СБУ.

- Будинки людей, які перебувають у комунальній власності і постраждали від обстрілів, держава відновлює. Приватний сектор залишається наодинці зі своїми проблемами. Їм ніхто компенсації не повертає. Як з цим бути?

- Це все безглуздість нашої системи. Люди, які проживають у приватному секторі, дійсно не отримують компенсації за зруйноване житло. Їм можуть допомогти тільки благодійні фонди. Страхові виплати теж людям не дають, бо не з кого стягнути. Стріляють ж не визнані ніким військові формування, а потрібно, щоб вони і платили. Ось таке замкнене коло.

- Яка ситуація з переселенцями в Красногорівці?

- У нас їх зареєстровано понад 800. Це офіційна статистика. Хоча насправді їх набагато менше. Багато приїжджають, тут намагаються отримати статус переселенця, щоб потім мати гроші. Насправді вони живуть в Донецьку, працюють, отримують зарплату. Всі це знають місцеві соціальні центри, однак вони отримують свою частку від липових переселенців і всіляко намагаються приховувати ці "мертві душі".

Однак проблеми з переселенцями на цьому не закінчуються. У нас їх дві категорії. Зовнішні, які прибули з тимчасово окупованих територій, та внутрішні – це місцеві жителі, які жили на краю міста. Їх будинки зруйновані, тому вони змушені переселитися вглиб Красногорівки. Ця остання категорія змушена за свої гроші знімати житло і сподіватися тільки на себе. Адже законом України не врегульовані їх права. І вони не отримують страхових виплат. Повна ізоляція. Натомість донецький контингент має всі.

- Влітку цього року Красногорівка піддалася серйозному артилерійському обстрілу. Були зруйновані школа, одна з лікарень. Є вже якийсь план по їх відновленню? І хто дасть на це гроші?

- Обіцяє ремонтувати область. Тільки ще навіть плану немає.

- Куди йдуть гроші з бюджету міста? На що їх вистачає?

- В основному на зарплати. На забезпечення і підтримку комунального господарства: світло, вода.

З районного бюджету отримуємо субвенції на роботу дошкільних установ, оплату праці, ремонт приміщень.

По області тільки в цьому році отримали кошти на купівлю чотирьох одиниць техніки. Область пообіцяла оплатити ремонт будинків, які перебувають у комунальній власності.

Бесіду вів Михайло Ухман

Категория: Новости

Багато переселенці приїжджають до Красногорівки, щоб отримати статус і пільги, а насправді живуть в ОРДЛО