Сьогоднішня влада робить все для того, щоб молоде покоління бігло на заробітки за кордон
Опубликованно 31.12.2017 09:06
Гордон: В ефірі програма "Гордон" і сьогодні мій гість - народний депутат України Віктор Балога. Добрий вечір, Віктор Іванович. Зараз гаряча тема - заяви угорських політиків про українському законі про освіту. Що ви думаєте з цього приводу?
Балога: Я думаю, що ми знову неправильно поводимося. Всі наші стремління йдуть до того, щоб стати асоційованим членом, а повноправним членом ЄС. Якщо про це говорити, то після першого читання нам необхідно було цей закон направити до Венеціанської комісії. Якщо б були якісь правки - врахувати їх. І подобається це угорцям чи ні, ми його гарно прийняли. Якщо аналізувати ту ситуацію, яка відбувається після підписання президентом закону про освіту, то я угорців розумію. Вони завжди підтримували Порошенко. В обласній раді Закарпатської угорці разом з БПП і "Оппоблоком" тримають більшість: підтримують всі позиції президента України. І тут, не порадившись, підписати закон, який їх не влаштовує. З іншого боку, угорці Закарпаття, які проживають у містах, навчаються в школах, гімназіях, вони всі чудово говорять угорською, українською, англійською, німецькою і т. д. Проблема, яка сьогодні стоїть на порядку денному, - це проблема сільських шкіл. Там дійсно і вчителі, і тим більше учні, окрім угорської, жодної мови не знають. Тому в якійсь мірі і угорці не праві, тому що в перспективі у дітей, які після закінчення школи хочуть піти вчитися далі, є лише один приватний угорський внз, який знаходиться в місті Берегово, або виїзд в Угорщину. Якщо їм вигідно, щоб вони виїхали всі в Угорщину, то будь ласка. У нас є кого переселяти з Донбасу, і з Криму.
- Закон буде змінений, на вашу думку?
- Швидше за все, не буде. В принципі, він життєво необхідний. З цим треба миритися. Я в свій час об'їхав усі українські села в Румунії. Там громада має більше 30 тис. Вчителя, літні люди, всі чудово говорять українською мовою, але діти початкових класів важко розмовляють українською. Тобто вони вже асимільовані в румунське суспільство. В Угорщині української громади немає. Є невелика громада в Закарпатті. Шкода, що у нас з'явилися такі проблеми.
- Скільки закарпатців мають сьогодні угорські паспорти?
- За найпесимістичнішими підрахунками, вважаю, що близько 90 тис. мають. Переважна більшість угорськомовних або етнічних угорців, що проживають на території Закарпаття, всі мають угорські паспорти. Уряд Угорщини тепер каже, що до них зверталися, щоб вони надали паспорта, а не самі вони надавали.
- Це не міна, закладена під українську незалежність?
- Ні, міни немає. Сьогодні угорці воюють на сході і захищають кордони України, так само як і українці, і німці, і росіяни. Не треба робити з угорців сепаратистів. Закарпатська громада монолітна, і в той же час вона найбільша з нацменшин. У нас є і німці, і словаки, і чехи. 92% закарпатців вважають себе громадянами України. Коли говорять про сепаратизм, я б попросив пана Порошенка і його експертів: перестаньте робити наскоки на уряд Угорщини. Все пройде, вони все зрозуміють. Не робіть конфлікту на рівному місці. Не потрібно вважати, що це націоналісти. Так, вони незадоволені, але не знову підкидають дров у грубку, бо це катаклізми, які виникають на рівному місці між Україною та Угорщиною. Не потрібно цього робити. У 2014 році дуже хотіла скористатися тим, що начебто в Закарпатті є сепаратизм, російська сторона, і синхронно зробити це разом з Кримом. У нас вистачило сили духу провести досить серйозну роботу, щоб не було думок у будь-якого, що у нас може відбуватися щось на зразок Криму. Потім, завдяки некомпетентності і непослідовності вже президента Порошенка, у нас були захоплені великі території Донецької і Луганської областей. І в тому числі і межі. Знову були потуги, що потрібно щось робити з Закарпаттям. Ми з цим впоралися. Не потрібно піднімати температуру, яка і так досить висока в усьому українському суспільстві. Якщо в Закарпатті і є сепаратизм, то це некомпетентність, в першу чергу, президента, його команди і тих експертів, які сьогодні піднімають точку кипіння. На Закарпатті все спокійно, і скажу на 101%, що у нас не було, немає і не буде сепаратизму, і ми ніколи цього не допустимо.
- Правда, на вашу думку, що Путін у свій час сказав керівництву Польщі, що давайте Росія візьме східні області України, а ви візьмете Галичину, угорці Закарпаття, а румуни - Буковину.
- Це не відповідає дійсності, так як в свій час я мав кілька зустрічей особисто з Путіним: 2007, 2009 року. У нас була інша розмова. Путін в грудні 2007 року говорив про інші речі мені особисто. На цій зустрічі були присутні Наришкін і Собянін. Він говорив: "Не поспішайте в ЄС. Вас там не чекають, і нас там не чекають, окремо. Давайте підготуємося і разом зайдемо і в ЄС, і в безвиз. Можливо, ми будемо там сильніше силою". Можливо, змінилося бачення після того, як відбулася зміна влади в 13-му році і Янукович втік до Москви. Можливо, світоглядні речі змінилися у Путіна. Але тоді він тверезо мислив, і мені така ідея подобалася. Тому те, що ви говорите, і те, що я кажу, це різні Путини, мабуть, в різний час. Але цим чуткам я не довіряю.
- Чи Правда, що ви володієте в Мукачево будинком, в якому народився найповажніший Ротшильд?
- В Мукачево до тих пір, поки ми не стали складовою частиною України, коли Друга світова війна закінчилася, було близько 50% євреїв. Знаменитим був рабин Шапіро, і його сім'я зараз у Нью-Йорку, знаменита. Я, на жаль, таким не володію, тому що все, що я маю, я будував з нуля. І той будинок, який я маю в Мукачево, я його будував на порожньому полі. Але, якщо такі чутки ходять, мені від цього приємно.
- Але старий Ротшильд жив у Мукачеві?
- Ні. А з родичами Шапіро нещодавно, перебуваючи у Вашингтоні, я зустрічався. Мені приємно, що є зв'язок.
- Ви були в Україні майже всім. Чому в Україні так погана влада? Скільки ще українці будуть терпіти нагорі дурнів, невігласів, негідників і хабарників?
- Якби був рейтинг, яка влада цінна і найбільш корупційна, то я скажу з великою ймовірністю, що ми б перше місце сьогодні займали. Ющенко, коли я очолював його секретаріат, в 2007 році поставив мені одну задачу - знайти співробітництво, очолити координацію силового блоку, спецпідрозділів, фіскальних органів, митниці. І разом з тодішнім міністром фінансів зробити все, щоб у нас по імпорту виплачувалася мито. У 2007 році у нас додатково до плану надійшло 15 млрд дол. А ми сьогодні боремося, щоб нам до кінця року дали 1,5 млрд. 2007 рік - плюс 32% ВВП. У 2008 році ми по миту додатково дали 25 млрд дол. Про це ніхто не говорив - моє завдання було працювати, тому що був президент, прем'єр, а наше завдання було робити. Тому, коли Ющенко йшов з посади, залишилося 35 млрд з хвостиком у Нацбанку золотовалютних ресурсів - держава розвивалася. Сказати, що не було корупції: ні, корупція є завжди у всьому світі, але вона була мінімізована. І те, що сьогодні відбувається... Я не можу сказати, що погано працює прем'єр або міністр фінансів. Я вважаю, що цей оркестр завжди налаштовує перша особа. А це президент. У мене особисто до президента немає ніяких претензій, тільки одне: він думає, як заробити побільше для себе і для команди, а я думаю так, щоб було з точки зору медичного забезпечення, як в Мукачеві, де я обраний депутатом: у нас все безкоштовно. А ми сьогодні робимо потуги робити різні реформи, але це реформи з 16 січня часів Януковича. Вони всі спрямовані на узурпацію влади. Я думаю, що це буде до тих пір, поки бог не дасть ума цьому бідному українському багатостраждальному народові думати не про популізм, не про те, що обіцяють, а про те, хто буде працювати, а не говорити кожен день в ящику одні й ті самі речі. Тому що від цього солодше не буде.
- Може, проблема в народі?
- Я завжди над цим замислююся. Якщо ми будемо вірити обіцянкам, якщо ми будемо на виборах брати гроші і голосувати за те, що нам дадуть, в день виборів, то само собою, що тоді проблема в народі. Але завжди так не буде. Сьогоднішня влада робить все для того, щоб сучасне молоде покоління, яке могло б створити ВВП в країні, бігло на заробітки за межі кордону. Не можна бути Рабом, і я звертаюся до українського народу, щоб вигнати з себе раба. Тому що раб ніколи не має перспективи.
- Скільки років вашому синові Андрію, меру Мукачева?
- 30 років.
- Ви і три ваших брата - народні депутати України, і ще один брат - Петьовка. П'ять Балог займають такі високі пости в Україні. Мені це не подобається. А вам?
- Парадокс у тому, що ні один чоловік, якого ви назвали, не призначений указом або рішенням уряду - він обраний. І мені це не подобається. Але якщо хлопців вибирають? Якщо їм довіряє громада та їх вибирає Закарпатті? Якщо би кожен депутат зробив для своїх виборців, що роблять ці депутати, чи мер Мукачевого, то ви б мені сьогодні не ставили питання, як побороти корупцію і як зробити так, щоб ми жили краще завтра. Ми вчорашній день в порівнянні з тим, що роблять ці 30-річні хлопці. Але проблема в тому, що їх по всій країні не пускають до влади. У нас талановита молодь, і якщо їх пускати, то вони змінять країну через кілька років. Все можна змінити. Ми за 2007-2009 рік щороку від 15 до 35 млрд додатково мали надходжень тільки по імпорту. Прийшов Янукович, все це зламав, і все пішло не на державний казначейський рахунок, а куди треба. Я не здивувався. Я здивувався іншому. Коли на крові Порошенко став президентом і сказав, що ми будемо жити по-новому, жодна схема на митниці не зламана. Тільки виконавці змінилися. Ось тут страшне, тут цинізм. Це не по-новому, це по-старому, тільки нові обличчя.
- Один з моїх друзів, який живе у Мукачевому, сказав мені, що ваш син, мер, часто несе не додому, а з дому. Що це означає?
- Він всі свої сили витрачає не на бізнес, в якому працював, а всі зусилля, які йому дала освіту, несе на роботу. Я дуже переживав, не перегорить, чи буде йому це подобається. Він втягнувся, йому дуже подобається, і я радий, що він щасливий, що може допомогти кожному потребуючому.
- Кажуть, що ви з Мукачева зробили таке місто, що там Європа.
- Якщо не красти, то грошей достатньо в будь-якому місті обласного підпорядкування. Навіть у цих умовах можна забезпечити дороге лікування будь-якого жителя обласного центру.
- Колись ви плідно співпрацювали з Віктором Медведчуком. Що він за людина?
- Розумний хлопець. У велику політику він пішов завдяки Балозі: коли йшов на вибори, прийшов просити, щоб допомогли. І так само Григорій Суркіс. Ми їх взяли в закарпатці, вони багато для Закарпаття намагалися зробити, але потім подумали, що ми там чужі, а вони місцеві, тому довелося їх поставити на місце.
- Чим Медведчук взяв Путіна, що Путін довіряє в Україні йому більше всіх?
- Стабільністю поглядів. Порошенко каже одне, а робить інше. Він сьогодні будує країну по кальці Путіна. Путіну це вдалося. Але, як говорить Кучма: "Україна - не Росія". Та Петро не розуміє, що він цього не зробить. Він говорить, що веде країну до західних цінностей, а в той же час хоче вибудувати всю вертикаль під кальки Росії. Це і є велика різниця між Порошенком і Медведчуком. Медведчук 20 років тому говорив, що він хоче бути в СНД, хоче дружити з Росією, і він і сьогодні свої погляди не змінює. От вже за це можна людину поважати. Так, переважна більшість українців його ненавидить, і зрозуміло, чому. Тому що у нас на сході війна. Але він не змінює своїх поглядів - він Путіна не зраджує.
- Хто, на вашу думку, самим потужним главою Адміністрації президента України?
- З точки зору виконання своїх функціональних обов'язків - Кушнарьов. Хвостів я не бачив за ним - він бізнесом не займався і чітко виконував свої обов'язки.
- Які у вас стосунки з нинішнім губернатором Закарпаття генералом Москалем.
- Всю дорогу він намагається мене вкусити. Я на нього дивлюся, як на мукачівське пиво, - його зняли з виробництва ще при Радянському Союзі. З іншого боку, ми ж розуміємо, що будь-який голова адміністрації - це відображення позиції президента. Розуміючи, що я не в фаворі у президента з-за своєї жорсткої позиції його дій щодо розвитку держави, я розумію, що і губернатор підневільна. Він повинен щось гавкати, те, що від нього вимагає Банкова. Тому я до цього нормально ставлюся.
- Чому ви назвали Москаля рабом?
- Я називаю рабами, хто не має своєї думки, хто, перебуваючи на посаді, повинен робити те, що йому говорять.
- Нестор Шуфрич в 2007 році сказав мені, що у 2007 році ви відповідали за "мукачівський общак". Що він мав на увазі?
- Це так дрібно - тільки "мукачівський".
- Хто "кришує" в Закарпатті контрабанду?
- Адміністрація президента і силовий блок. Основна контрабанда, як правило, тютюнові вироби. А виробництво тютюнових виробів контролює хто в Україні? Контрабанду завжди контролювала владу. А так як у нас сьогоднішня влада в особі президента хоче впливати на всі процеси, то я не помилюся, якщо скажу, що це Банкова.
- А які там гроші?
- Якщо говорити про обсяги, то це сотні тисяч доларів - гроші чималі.
- Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос сказав, що ви маєте 150 км власної межі. Що він мав на увазі?
- Він сказав, що ми не контролюємо 150 км кордону. Якщо ми маємо з Росією близько 400 км неконтрольованої кордону, - він хотів зробити сенсацію. Прикордонники його дезавуювали і сказали, що все прикордонна смуга, яка відноситься до прикордонникам, що контролюється. А землі, що стосуються межі - приватизовані. Так я хочу запитати, хто приватизував землю, і хто такий міг насмілитися й приватизувати землю без СБУ, без прокуратури? Якщо б завтра президент виніс рішення, щоб повернути ці землі, то не пройшов би й трьох годин, як ці землі взяли б і повернули. Зрозуміло, що є лісосмуга, є прикордонна смуга, і приватна територія, з якої туди заходять. Є так звана "зеленка", де розписано хто, куди, скільки носить. Це схема, організована владою. Якщо подивитися на тих людей, які це приватизували, - за ними нічого не стоїть. Вони бідні, як церковні миші. Якщо подивитися на акти - там багато мертвих душ, людей, яких вже давно немає на цій землі. Тому нехай на себе напишуть скаргу, що ми не можемо взяти державний кордон під охорону. Само собою, що це тисячі робочих місць в Закарпатті, Одесі, Києві, тому що вся країна працює і робить поставки до всіх кордонів, які стосуються ЄС. Ми завдаємо великої шкоди, як економічний, так і моральний, етичний у відносинах з нашими сусідами. Якщо людина хоче це зупинити - це можна зробити за один день. Просто сказати: "Завтра вже цього не робимо". І не потрібно буде відсікати руки.
- Ви багатий чоловік?
- Я щаслива людина. В першу чергу, треба сказати не про матеріальне багатство, а про те, що у тебе в родині. Я радий, що у мене є два хлопця, що у мене є дочка, яку я в 1999 році з будинку малюка усиновив, тому що дружина не хотіла більше народжувати. Зараз їй вже 18 років. Ми щасливі, тому що ми живемо в гармонії - це саме багатство. І само собою, не бідний. Якщо говорити про матеріальне. І діти працюють, все нормально.
- Ви досі дружите з президентом Ющенком?
- Так. Він прийшов у той час, коли йому і хвороба, і друзі, які потім сформували команду "любих друзів", всі "допомагали". І ніхто не розумів. Я прийшов до нього на Банкову, коли його вже майже виносили вперед ногами", політично, вже готували імпічмент. Завдяки тій команді, яку я зібрав, і моїм зусиллям, ми не тільки цього не дали зробити, ми тих, хто хотів це зробити, попросили на вихід. І ми розігнали цей парламент. Була сформована нова коаліція і нові можливості. Ми завжди працювали нормально, тому що це людина, який не претендував на корупцію. Це людина, яка ніколи мені не поставив запитання, що йому щось потрібно вирішити. Це людина з малими запитами та апетитами. 32% і 25% зростання ВВП - це наша спільна командна робота. Як людину за це можна не поважати? Питання в іншому. Надії були такі великі – помилилися ми всі. Не потрібно було шукати від добра ще більшого добра. Тепер можна зіставляти і дивитися, що таке менеджмент Ющенка та його команди і менеджмент Порошенко і його команди.
- Геннадій Москаль сказав, що за здачу влади Януковичу ви, Ющенко і Ульянченко отримали мільярд доларів на трьох.
- Я був би щасливий, якби я такі гроші отримав. Ми так багато не стоїмо. Ми і на менші "погодилися". Життя була в іншому. Я в 2009 році за дорученням президента зібрав на нараду всю команду, і ми приймали рішення: він йде на вибори президента чи не йде. Моя позиція була, що він на вибори не повинен йти. А вся команда повелася на нього. Боялися сказати, що не треба нам йти. А я виставив позицію, що ми на президентські вибори не йдемо, йдемо на парламентські 2012 року. І ми їх виграємо, і Ющенко стане прем'єром, а у нас парламентсько-президентська республіка. Моя позиція не пройшла, і я в той же день полетів додому. Це був березень, і мене президент не звільняв ще до травня. Але я на роботу більше не хотів виходити. Я сказав: "Ви стратегічно помиляєтеся". А щодо того, що цей чоловік, Москаль, каже - це в голові не вкладається.
- Чи Правда, що Швейцарія заблокувала на ваших рахунках 330 млн доларів і не віддає?
- Це сьогодні легко дізнатися: чи можете звернутися в посольство. До спецслужб. Це брехня.
- Хто був кращим президентом України?
- Самим українським, найкращим президентом був Ющенко. При Ющенко, за рахунок промисловості, не побудувався новий клан, який називається олігархами. При Ющенко нових олігархів, крім "любих друзів", не було. Але прийшовши на Банкову, я тих "любих друзів" послав далеко. Але вони мають властивість знову об'єднуватися.
- При Леоніді Кучмі ВВП зріс більш ніж на 12%. Це теж вагомо.
- Але не ті показники, які були за Ющенка. Складалася кон'юнктура хороша, люди вірили. Не змінюючи законів, на тій базі, що створив Кучма, економіка працювала. Тому не завжди потрібно робити реформи.
- Що ви думаєте про нинішнього президента?
- Я співчуваю, що для нього головна цінність це не країна, а особистий статок і особисте задоволення. Мені шкода. Як на мене, то краще б він увійшов в історію не як людина, яка вже три роки виконує свої обіцянки, що ми війну за два тижні зупинимо, а краще б пішов на поступки більше, ніж він може піти як президент, і ми, як українці, але все-таки, щоб зупинити цю війну. І друге - у нас є всі підстави вважати, що ми не маємо права тупцювати на місці, (половина ВВП впала з 2014 року), та по 2% ВВП додавати. Ми що, через 100 років будемо краще жити? Ми хочемо жити сьогодні. Він і його команда сьогодні живе так, як вони хочуть.
- Які у вас сьогодні стосунки з Петром Порошенком?
- У нас дороги розійшлися, коли я сказав, що я ні на які посади в цю владу не піду.
- А пропонували?
- Так - Міністерство оборони, РНБО. Я не пішов, тому що я перед тим, як заходити в двері, думаю, як з них вийти. Так от, щоб не виходити, я не пішов.
- Хто буде наступним президентом України?
- Українець, який любить цю країну. Нарешті буде обраний українець, який думає про цю країну. Я думаю, що популіст не пройде.
- Ви будете балотуватися?
- Все можливо. Але це не від мене залежить.
- Хто сьогодні, три фігури, які можуть оскаржити президентство, майбутнє?
- З тих, хто сьогодні, нікого не бачу. Це, швидше за все, будуть нові фігури.
- Рік тому ви сказали, що найбільш реалістичний сценарій війни - відмова від окупованих територій.
- Це один зі сценаріїв. На моє глибоке переконання, якби Петро Олексійович менше займався патріотично-виховною роботою українського суспільства, а подумав би про двосторонньому форматі, то я думаю, що Путін теж не залізна людина, і вони удвох раніше домовилися, ніж у форматі нормандському, з участю то одного, то другого, то третього спецпредставника Штатів.
- Якби ви сьогодні були президентом України, ви б домовлялися з Путіним один на один?
- Однозначно.
- Якби він вам сказав, що "Крим не віддам, давай домовлятися далі". Що б ви йому сказали?
- Він може так говорити, але сьогодні нормандський і американський формат передбачає, що для початку треба вирішити питання Донбасу. І навіть якщо Крим - питання далекої перспективи, треба мати терпіння. Японія вже терпить давно, і в той же час вона співпрацює з Росією. І Німеччина так само терпіла. Якщо ми якісь особливі, то я вважаю, що це шлях в нікуди.
- Донбас Україні потрібен, на вашу думку?
- Потрібен, однозначно, і скажу більше - ми Донбасу потрібні. Якщо ми говоримо про те, що там одні сепаратисти, - немає. Ті, хто туди приїхав - їх завтра звідти відправлять, той, хто їх туди направив. Але населення, яке живе на окупованому Донбасі - українці, і вони дуже хочуть, щоб Порошенко з Путіним швидше вирішив питання відновлення російсько-українського кордону під наш контроль, і щоб вони повернулися в Україну. Вони цього хочуть, ніж українська влада. Про Крим не потрібно забувати, але потрібно змінити акценти. Не потрібно займатися істерикою і на кожному кроці повторювати те, що сьогодні не можна вирішити. Треба займатися тим, що можна в короткій перспективі вирішити. Це краще буде для України.
- У чому головна біда України?
- Головна наша біда в тому, що ми постійно сподіваємося на когось. Нам не треба сподіватися на Штати, Німеччину. Ми маємо історію, що нас завжди зраджували. Не тому, що нас хотіли зраджувати, а тому, що ми непостійні. Ми повинні так будувати свою державність, щоб з нами почали рахуватися. Якщо позиція у нас не буде змінюватися, то з нами будуть рахуватися всі.
- Що буде з Україною? Вона може розпастися і перестати існувати як незалежна держава?
- Я не бачу ні одного відсотка сценарію, коли Україна може розпастися. Якщо у кого-то в Україні через його рівня розвитку і його точки опору, є бажання, щоб східні чи південні області відокремилися, то, швидше за все, російська еліта зацікавлена в тому, щоб країна була монолітна, була ціла. Тому я так обережно кажу про одній і тій же речі: потрібно шукати точки дотику. Якщо ми кожен день будемо кричати, що ми переможемо - це шлях в нікуди. Якщо ми включимо дипломатію, розум, гнучкість - у нас буде перемога, але будуть і поступки. Так само, як і у російської сторони. Якщо ми будемо сподіватися на США, ми ніколи ці питання не вирішимо. І на США, і в першу чергу на себе, на те, щоб сісти за стіл переговорів і поставити ті питання порядку денного, які сьогодні найбільше турбують, найбільш болісні як для України, так і для Росії.
- Віктор Іванович, я вдячний вам за інтерв'ю.
- Дякую вам.
Категория: Новости
Сьогоднішня влада робить все для того, щоб молоде покоління бігло на заробітки за кордон