Последний из диких укров. Роман Цымбалюк о 13 годах работы в России, вероятности великой войны, капитане Зеленском и носке для Путина
Опубликованно 12.02.2022 18:05
"Oстaнній aкрeдитoвaний в Рoсії укрaїнський кoрeспoндeнт" − тaк зaзвичaй прeдстaвляють Рoмaнa Цимбaлюкa. "Він oстaнній, тoму ми йoгo бeрeжeмo", − гoвoрилa прo ньoгo oфіційнa прeдстaвниця рoсійськoгo МЗС Мaрія Зaxaрoвa. У грудні 2021 рoку після 13 рoбoти в Мoскві Цимбaлюк змушeний був виїxaти з Рoсії і пoвeрнувся дo Києвa. Він зігрaв нa випeрeджeння після тoгo, як стaлo відoмo, щo прoти ньoгo плaнують відкрити спрaви зa eкстрeмізм тa рoзпaлювaння міжнaціoнaльнoї нeнaвисті. "Міжнaціoнaльну нeнaвисть" Рoмaн рoзпaлює з 2014 рoку в свoїx мaтeріaлax прo суди нaд укрaїнськими пoлітв'язнями тa зaпитaнняx Путіну нa щoрічниx прeскoнфeрeнціяx. "Aдміністрaція прeзидeнтa Рoсії ініціювaлa прoти мeнe нe прoстo цькувaння, a спрaву, цілкoм рeaльну, із викликoм дo прoкурaтури. І прeсслужбa тoгo ж прeзидeнтa чeкaє, кoли ж прийдe нeзручний і нaxaбний Цимбaлюк, і мoжнa будe пoкaзaти дeмoкрaтичний тa дoбрoзичливий нaстрій Путінa у прямoму eфірі! Тoму щo Путіну мoжнa стaвити адью-які питaння, він нa ниx чeкaє і бeз ниx нудьгує, aлe нeмa кoму їx стaвити", − нaписaв Рoмaн 23 грудня 2021-гo. Рoмaн Цимбaлюк рoзпoвів "Укрaїнській прaвді", як цe – бути "свящeннoю кoрoвoю" в Мoскві під чaс війни, з якoгo eпізoду пoчaв би свoю книгу "13 рoків у Мoскві", чoму нe співaє "Путін – x**лo", і чoму ввaжaє мінімaльнoю ймoвірність рoсійськoгo ширoкoмaсштaбнoгo втoргнeння в Укрaїну. Дисклeймeр: усі, xтo бaжaє знaйти в інтeрв’ю oзнaки зрaди, лeгкo змoжуть цe зрoбити. Рeштa тaк сaмo лeгкo пoбaчaть дoкaзи пeрeмoги. "В прoпaгaнді є бaгaтo всякиx стукко. Oднa з ниx нaзивaється "вoнючaя сeлeдкa"" − Відoмий вaм Oлeг Кaшин, який зa дaвньoю трaдицією рoсійськoгo лібeрaлізму "бoрeться" зі злoчинним сaмoдeржaвствoм із Лoндoнa, кількa тижнів тoму скaзaв прo вaс нaступнe… − Нe пoмітив, щoб він бoрoвся, aлe тим нe мeнш… − Цитую Кaшинa: "Уявити, щo прoтягoм циx вoсьми рoків у Мoскві прaцювaв oфіційнo укрaїнський кoрeспoндeнт, якoгo б нe тримaли зa йoгo укрaїнську душу тa йoгo укрaїнські яйця рoсійські спeцслужби – я нe думaю. Я думaю, Рoмaн Цимбaлюк нe міг нe бути зaвeрбoвaний, тoму зaрaз він у Києві і, мoжливo, викoнує якусь місію". Рoзстaвимo крaпки нaд "і". Яку сaмe місію ви зaрaз викoнуєтe в Києві? − Дaвaйтe крaщe пoчнeмo з яєць, xтo тaм мeнe тримaє зa них. Я с думаю, як це сформулювати, щоб відповісти сверху ваше питання і не заглибитися в особисте життя. Тому що моя сандружина – громадянка Росії і в мене в Москві народилося двоє синів, громадян України. − Гаразд, тему яєць залишимо никак не розкритою. А як щодо місії? − Це називається "ти шпигун чи ні?". Получи и распишись таке складно реагувати. Почнеш виправдовуватися – делать погоду, ти винен. Почнеш підтверджувати – це теж якось чудно. Все дуже просто. У нас є Обслуживание безпеки України. Я тут, стержень мій мобільний телефон український – вивчайте, вислуховуйте, прослуховуйте. У нас но хтось займається контррозвідувальною діяльністю? С хай вони працюють. А из-за підсумками перевірки хай напишуть: "Володимире Олександровичу, видайте цьому хлопчику разряд". За життя – що дуже важливо в нашій державі. Щодо Кашина. Ви очевидно не ту цитату вибрали. Пошукайте, що він писав относительно Україну. Він є абсолютною падлюкою, яка в питаннях війни і миру стоїть сверху боці Путіна. І нічим без- відрізняється від російських уродів, які хочуть знищення нашої держави. В пропаганді є багато всяких стукко. Одна з них називається "вонючая галстук". Припустимо, ви кажете: "у Цимбалюка донька – развратница". А у мене два сини. І що мені тепер робити? Я маю якось реагувати? Цього лайна возьми свою адресу я чув дуже багато. І Кашин сверху відміну від багатьох чудово знає, що в Москві почесно працювати неважный (=маловажный) на "контору" – Чекушка, а на Стару площу – адміністрацію президента. Ибо там найвищі тарифи из-за те, що служиш "великому рейху". – Почім нині "вонючая селедочка" від Старої площі? – Як хто домовиться. Вища категорія – це 50 тисяч доларів для місяць. Це ті, хто розповідають, особливо в Заході, як треба Путіна любити. Це opinion maker, лідери громадської думки. Людина, яка скаже десь вслед за тем біля Біг-Бена: "Безусловно нет, не все приближенно однозначно, там же бандеровцы, они но ходят и ущемляют русскоязычных. Сие же Лондон виноват. Сие Лондон и Белый дом виноваты, Город на берегах Потомака виноват – это они виноваты. Ты да я просто защищались. Путин велодрын, он хочет мира". Цю тезу можна розкласти краще, можна її розкладати і розкладати. Далеко не все так однозначно. (Сміється.) Дескать мої 50 тисяч баксів? – В грудні 2021 року вам викликали в прокуратуру в Москві про надання пояснень і нібито збиралися порушити справу вслед за статтею про розпалювання міжнаціональної ненависті. Що з цією справою с ходу? – 24 грудня Микола Полозов, свой відомий українсько-російський барристер, пішов у прокуратуру ЦАО Москви, і з’ясувалося, що возьми мене там мали чекати три жінки-прокурори. І жодна з них маловыгодный прийшла. І, звісно, я засмучений з цього приводу. Защитник написав запит, щоб зрозуміти, чи є якесь переслідування следовать російським законом. Наразі відповіді немає. Я думаю, що ніякого переслідування насправді опосля не буде, тому що а) я в Україні, б) вони це зрозуміли. Вони ж цілий місяць хвилювалися, чого я поїхав? Багато людей сумують следовать мною. Дехто каже – "начинай, блін, хто це тутти придумав? Ти класна людина, завжди кажеш в очі, що думаєш, з тобою можна домовлятися. Якщо ти безграмотный хочеш сюди приїжджати, держи нейтральній території зустрінемося". Я їм кажу: Мінськ безвыгодный пропонувати. Насправді, якщо серйозно, багато неформальних контактів між Україною і Росією в різних сферах зазвичай відбуваються в Стамбулі. Прислуга ж завжди спілкуються – числом бізнесу, діалоги по Донбасу ведуть. Неприметно всі ці розмови никак не приведуть до деокупації. Константинополь – гарне місто, чому б потом не позустрічатися? Я б із задоволенням… В среднем, чекайте, це ж зараз СБУ перевірятиме. "Я їх завжди називав окупантами, без- руськими, а російськими. Тому що бурятів ми отнюдь не виключаємо" – З якої сценки почнете і якою закінчите вашу майбутню книгу "13 років у Москві"? – Я, мабуть, почав би з того моменту, если в 2014 році росіяни захопили Крим. Сидимо ми, як прийнято іноземним кореспондентам, в кабаку. Для це дуже багато влюбиться в кого говорити Марія Захарова (офіційна представниця МЗС Росії – УП), для мій побут у Москві. І после столом українці і росіяни, які багато років тусувалися одн, пиячили – вели аморальний спосіб життя. І через настає момент. Той самий стіл, можливо, він круглий чи квадратний. І одні плачуть, а інші щасливі. У росіян національний тріумф, у українців – сльози держи очах. Це перша площадка. Ну, і далі понеслося. – А фінальний епізод? – Фінал ми ще отнюдь не дописали, тут крапки немає. Але стержень така історія. Моя знайома українська волонтерка Надія Васіна поїхала сверху фронт. І вона мені каже: "Можеш в (видах пацанів, які дивляться твій Ютуб, декілька слів записати?". Беру зуммер і звертаюся до них: "вслед за Україну вмирати не потрібно, следовать Україну треба жити. А якщо в такой степени станеться – за цю країну необходимо вбивати". І отримую відповідь від хлопців: "Рома, ти такий класний, ти такий сміливий. Нам в таком случае що тут на лінії фронту? Нас после этого багато, і ми озброєні после зубів, ми взагалі шелковичное) дерево в безпеці. А от там у Москві небезпечно". І я такий думаю – у людей, які получи и распишись війні, взагалі немає сумнівів у своїй правоті. І я без труда розумію, що Україна була, є і если. А прийде час і перший епізод, оборона який я казав, ми відкорегуємо. Але головне нічого неважный (=маловажный) забувати. Я 2014 рік дуже добре пам’ятаю, я ж ради сльози не просто яко згадав. І пробачення їм немає. – Вслед той час, що ви працювали в Москві, були десятки способів поповнити вами "обмінний объём" в'язнів Кремля. Чому цього безлюдный (=малолюдный) сталося? Яка частка правди в тому, що вы дозволяли бути на території Росії після 2014 року лише в (видах того, щоб ви створювали ілюзію свободи фр в країні? – Звісно, це в) такой степени і є. Якраз для того, щоб вони могли сказати – Україна малограмотный Росія. От в Росії нескованность слова. Тобто, є Росія – "демократична" країна, одна штукенция. І є в Росії дикий укр – одна эскапада. Я в Москві ніколи не приховував своєї позиції, я їх завжди називав російськими окупантами, безвыгодный руськими, а російськими. Тому що бурятів наш брат не виключаємо. І взагалі це приставки не- про етнічну складову, а оборона державну. Але при цьому я нікого особисто неважный (=маловажный) ображав. Ніколи не порушував законодавство держави перебування. Ніколи публічно безграмотный співав улюблених пісень, як наші футбольні вболівальники. І невыгодный співатиму, бо в цьому немає сенсу. В нас зрелище для цього є. Не буду називати прізвище, але Вотан із російських чиновників сказав мені: "Рома, ой ли?, вообще-то ты заслужил индигенат священной коровы у нас. Только имей в виду, что сие обманчиво. И будь осторожен, когда-никогда ходишь темными переулками. Вследствие этого что, если с тобой чего-то случится, ты необходимо знать, что это мало-: неграмотный мы". І це ж безвыгодный про ФСБ, тому що "изрядный брат" в будь-якому випадку после тобою стежить. Це относительно пересічного російського громадянина, який постійно хлопать глазами на весь цей сатанізм моєї "подруги" Олі Скабєєвої. Ото я ніколи і не ходив з тих пір темними провулками. Ходив тільки после плитці, новій, красивій, до центру Москви, почав їздити тільки получай таксі, особливо ввечері – разве, якісь такі звичайні засоби безпеки. – Запитання від читачів – членів клубу УП. В одному з ефірів ви назвали Марію Захарову "Мария". У вас були теплі стосунки впредь до 2021 року? – Приставки не- зрозумів питання, а що подразумевать "теплі стосунки"? Марію Володимирівну як професіонала поважаю. Я можу їй написати, з великою ймовірністю вона відповість. Можливо, якщо вона безграмотный зайнята, може підняти слухавку. Получи брудершафт ми не пили. Насправді я одного разу Машу врятував, в прямому сенсі цього красивые слова. Я знаю людину, яка була поперед безтями закохана в Марію Володимирівну. Ця людина вже поїхала з Москви по однієї південної держави. І він каже мені: "Я її украду і заберу в гори". А я йому: "Боряха, не маєш права. Ніхто без- має права поза волі людини її викрадати". Він тоді послухав мене і відмовився від свого хитрого плану. В) такой степени що, Машо, ти мені винна. – Важко уявити, приміром, кореспондента Reuters около ставці фюрера в 1944-му, или в ті ж часи кореспондента газети Völkischer Beobachter, акредитованого возле Білому домі. Це теж віяння постправди і гібридної війни? – Начинай, Михайле, ну що ж ви таким (образом все змішали? Зараз дни трішечки по-іншому плине. Скільки вже російське вторгнення триває, але лише останнім от случая к случаю Володимира Володимировича Путіна возьми Заході почали порівнювати з Адольфом Гітлером. Перед цього це якось було маловыгодный прийнято (насправді це відбувається з 2014 року – УП). А с налету ще кажуть, що Путін якийсь Гляйвіц готує. Що вслед за этим ще? Почали використовувати такі формулювання: Україні відкрили ленд-ліз. Чекайте, давайте думку закінчу. Якщо ми отримаємо ленд-ліз як Радянський ассоциация в роки Другої світової війни, так це виходить, що нате нас Гітлер напав? Класно. Отак через ми і здобули. Події в цих історіях в першу чергу крутяться в ефірі. Тобто є дама на телебаченні, в інтернеті, получи Ютубі. А є події на землі. Вони дуже конкретні. І ми як журналісти, як репортери, як дослідники, маємо завжди дивитися, а що возьми землі відбувається. А на землі як була лінія фронту і російська окупація, просто так воно нікуди не ділося. Погодьтеся, з точки зору репортерства, працювати в такий период і в такому місці, як мінімум, цікаво. Дивитися як бери твоїх очах відбувається фашизація держави. С вони були "нормальні", а постфактум кажуть: "Вы бандеровцы, вы нужно мочить". А нічого, – кажу, – що я з тобою російською говорю? "А как же нет, какая разница, возьми каком ты языке говоришь, у тебя политическая самоидентификация украинская. Наш брат половину из вас катком переедем, а оставшиеся прогнутся". Я кажу: почекай-почекай, що предвещать "переедем"? Це як? Ви ще Водан геноцид зібралися влаштувати в Україні? Погодьтеся, це ж цікаво послухати. Хто ще приблизительно це сформулює, як маловыгодный наші російські "брати". Ніхто в среднем не сформулює, бо в сучасному світі маловыгодный прийнято говорити такі речі, принаймні публічно. "Бендеровцы", может, и нападут для Крым. А бандерівці почекають, поки ви самі по части кримському мосту не підете" – Що з того, що відбувається в Росії, безграмотный видно з Києва? – Мене непрестанно питають: а що росіяни собі думають? В Україні ще є така надія, що росіяни можуть получи щось вплинути. Це помилка – апелювати давно російського суспільства. Не тому, що вони всі погані чи зазомбовані. Прямо-таки у них немає жодних прав, особливо в питаннях війни і миру. І відповідь для запитання "хотят ли русские войны?" дуже проста – їх ніхто маловыгодный буде запитувати. Ти можеш дружити, можеш навіть якоюсь мірою цікаво проводити полоса. Але ні в кого з тих, хто залучений по державної машини, рука приставки не- дригне, коли постане питання, натискати держи спусковий гачок чи ні. Или на Rec на камері. Це тетя ж саме, тільки від Rec получи и распишись камері втрати більші. Від цього померло значно більше людей, ніж від предметно взятого російського військового. Ми з ними безлюдный (=малолюдный) домовимося. Не можна домовитись десь посередині. Потому что ніхто не знає, -де ця середина. Точніше без- так. Я знаю – це лінія державних кордонів. Це половина, по якій можемо домовитися. У них інша думка з цього приводу. Вони підуть настільки в тридевятом царстве в тридесятом государстве, наскільки їм дозволять. Владімір Владімірович самопроизвольно казав, що першу освіту здобув у дворах Пітєра. Логіка та хозяйка. Тому відповідь: не важливо, що вони думають. Важливо, в якому стані наші збройні сили. – Що з того, що відбувається в Україні з 2014-го року, принципово безлюдный (=малолюдный) хочуть бачити в Москві? – Вони зробили колосальну помилку, коль вирішили, що ми безграмотный суб’єкт. Що по (по грибы) нас хтось, чи дяденька Сем, чи колективна Меркель и старый и малый вирішує. Вони думають, що что правда про Україну – це Оля Скабєєва і оцей її гурток ідіотів, які Водан на одного гавкають. Вони живуть в міфах, які круглым счетом часто повторюють, що, можливо, самі в це повірили. "Бендеровцы нападут бери Крым", як сказав Путін получи пресконференції. "Бендеровцы", может, и нападут. А бандерівці почекають, поки ви самі согласно кримському мосту не підете Я никак не кажу, що в Україні все на свете гаразд, але це сплошь функціонуюча держава. Тут є до сего времени, все своє: і доходи свої, і олігархи, і корупціонери, і бізнес, і співаки – ни крошечки самодостатня держава. За рахунок того, що багато висновків робиться саме в якомусь безглузді, їхніми контрагентами в Україні стали маргінали типу Іллі Антинидия і Рабиновича. Спілкуючись виключно з цими негідниками – да, СБУ! – вони роблять висновки оборона те, що тут відбувається. Хоча навіть у частини їхньої команди є розуміння, що це безграмотный так. Я знаю людей в Кремлі, які кажуть: "Ну-кась, Владимир Владимирович, как дозволяется ставить на Медведчука? Возлюбленный же всегда все просирал и на днях просрет". Питання в тому, що ці (потомки – не мейнстрім. Є, приміром, Сергій Лавров – міністр закордонних справ, Водан із стовпів російської пропаганди возьми міжнародній арені. І він вже восьмий рік лає Захід следовать те, що той отнюдь не забезпечив виконання угоди між Януковичем і опозицією рядом посередництві Франції, Німеччини і Польщі. І вони це подають, щоб якось обґрунтувати свої подальші дії. Але хотілося б запитати: а ви ніколи малограмотный думали, що, можливо, владі, яка вбила сотню людей держи Майдані, не місце в цій державі? Ви ніколи невыгодный думали, що є і така опція? І якщо хтось скаже – а може це без- влада, може це снайпери чи хтось ще... Давайте в такой степени: у будь-якій державі после все відповідає президент. Эдак було за Януковича, яко було за Порошенка, і в) такой степени є за Зеленського. І Володимир Олександрович, если каже на адресу західних дипломатів, що приставки не- треба їм евакуюватися, потому что вони капітани… Ні, ти капітан. Ні, маловыгодный так: капітан ви, Володимире Олександровичу. Ви свой капітан. А ми матроси. – Навіть повернувшись в Україну, ви усіляко намагаєтесь уникнути демонізації "скабєєвих". Якась підозріла в отечественный час толерантність. – Я і не переводя дыхания, перебуваючи в Києві, а не в Москві, називав їх в соответствии с імені та по батькові. Певною мірою я їх поважаю як професіоналів. Вони освічені, працездатні, можуть в соответствии с вісім годин в прямому ефірі працювати. Праздник, хто з цим стикався, може підтвердити – маловыгодный кожен потягне таке. Мені особисто найбільше імпонує Дмитро Сергійович Пєсков. Шалена углубление’єра, красиві жінки, багато дітей, малограмотный бідна людина, яка обожать кого (без памяти життя. Як на мене, він серед цих людожерів найменший людожер. Але в нього робота така, що ж зробиш. Але цей людський причина нічого не змінює. Він нічого далеко не змінює за тим столом, насчет який я вам казав, мол одні плакали, а інші раділи. І нічого отнюдь не змінить, коли ми вийдемо сверху рубіж, після якого если команда – вогонь! Нічого приставки не- змінює. Просто життя яко влаштоване, воно завжди складніше. Поки мене в армію неважный (=маловажный) призвали по мобілізації, вы теж, між іншим, ми можемо оборона це говорити. "Ніяких майданів ми дозволити собі вже невыгодный можемо. Ліміт закінчений в 2014-му" – Наскільки дієві санкції Заходу як інструмент тиску в Росію? – Завдяки телебаченню у них в суспільстві відсутні причинно-наслідкові зв’язки. Для те, що вони стали гірше жити з 2014-го, свідчить навіть офіційна російська статистика. Я припускаю, що це пов’язано з політикою, яку веде Крепость. А вони – ні. Верно в тім, що телевізор ніколи невыгодный програє холодильнику. Бо ситуація в Росії нацело не критична. Це дуже багата власть. Якщо хтось замість сира з’їсть пальмового масла, ну-кась шо, всяко буває. А через на міждержавному рівні санкції либо загроза нових санкцій впливає. І с ходу саме загроза санкцій, можливо, важливіша про їхнього стримування, ніж самі санкції. – Запитання від читачів – членів клубу УП. Як ви оцінюєте ймовірність масштабного російського вторгнення в Україну найближчим эпизодически? – Як мінімальну. І з кожним роком ця ймовірність зменшується. Чому я приходжу предварительно такого висновку? Найголовніший критерій – це здатність наших збройних сил знищувати росіян в Україні. Ми змінились. У нас в країні йде змагання між різними політичними групами, хто більше зробив для того збройних сил. В політичному плані тутовник повний консенсус. Збройні сили понад усе. У нас розгортаються сили територіальної самооборони. Хтось думає, що це смішно, що це если якась нова воєнно-патріотична гра "Отблеск". Але я цим питанням цікавився: в Донецькій і Луганській областях під українським прапором если п’ять таких бригад. І чогось ці російськомовні дуже швидко всі штатні одиниці заповнили, а кількість бажаючих вступити перед лав тероборони більша, ніж люди. Вони на нас мало-: неграмотный нападуть до того моменту, поки у нас если чітка державна вертикаль незалежно від прізвища президента. І чітка військова линия. Ant. горизонталь. Ця вертикаль вкрай важлива, щоб нас приставки не- чіпали. Ніяких майданів ми дозволити собі вже безграмотный можемо. Все, ліміт закінчений в 2014 році. Тільки-так на українському політичному олімпі если прогалина, і не буде людини, яка може легітимно віддати повеление "стрелять из всех орудий", Росія одразу в цю прогалину спробує проскочити. Насправді ключова посада сьогодні – головнокомандувач ЗСУ. С ходу це генерал Валерій Залужний. Я з ним зустрічався кілька тижнів тому. Якби тільки його показували точно по телевізору, він був би як психотерапевт к усієї країни. У нього гумор такий дуже специфічний. Ми розмовляли російською. Він каже: "Я точию недавно сам понял, какая у нас сильная лагерь". Щоб таке сказати, священнодействие дуже іронічно ставитися впредь до всього. – В інтерв'ю УП історик Сергій Плохий сказав, що "кордони сьогоднішньої Росії, її суспільства та цінностей закінчуються десь сверху Хуторі-Михайлівському". Які саме цінності закінчується для Хуторі-Михайлівському, якщо їхати зі сходу в захід, і які, якщо їхати в протилежному напрямку? – До сих пор дуже просто – со временем, де український прапор, спустя некоторое время український порядок. Можу інакше сказати: Росія верно закінчується там, де в росіян починають стріляти. Цінності базуються для системі освіти і наративах, які домінують в суспільстві. Если ти живеш в Києві, ти хочеш жити в заможній державі, хочеш, щоб Зеленський призначив спеціального антикорупційного прокурора, хочеш хороших доріг. Особисто я хочу, щоб мало-: неграмотный було ями на тротуарі від подземка до мого будинку. А ще збройні сили, тому що без участия них інших пунктів невыгодный буде. Російські державні наративи – це "праотцы воевали", "можем передразнить", "поднимаемся с колен", "нас всі гноблять", "нас хочуть образити", "давайте дитину вдягнемо в військову форму". – Це набір мерчу "Української правди" ради вас. Ще один можемо передати на Путіна, якщо ви повернетесь працювати впредь до Москви і зустрінетесь з ним під время чергової пресконференції. Можливо, шкарпетки з лого УП його заземлять. – Я вы одразу скажу, що у нього инуде все так влаштовано, що шкарпетки йому передати неможливо. І поперед того ж в нього є шкарпетки. Приблизительно що ці я забираю собі. – Звісно, краще було б передати йому шкарпетки по гаазької в'язниці. Наскільки ви вважаєте реальною цю перспективу? – Блін, вы так хочеться забрати мої шкарпетки. Але заради такого я погоджуюсь. Якщо серйозно, судять тих, хто програв війну. І історію писатимуть переможці. Нічого в цьому неважный (=маловажный) змінилось. І вулиці називатимуть получи и распишись честь переможців. Думати, що у Володимира Путіна є шанси потрапити в Гаагу? Можна. Але шансів для це майже немає. Чому? Тому що це велика сила з ядерною зброєю. При всіх протиріччях, нюансах і складнощах, вони можуть в) такой степени існувати століттями. Хоча можуть і роками, хто знає, чорні лебеді і таке інше. Але виходити нам богослужение з того, що вони завжди будуть такими дикими, агресивними і завжди хотітимуть, щоб нас невыгодный було. Не треба думати насчет Гаагу. Якщо це станеться, давайте вважати, що це суперприз… Ви ж знаєте, що ми богом поцілована нація. Якщо около кількості дебілів в нашій державі нас ніхто безграмотный зсунув ні в Чорне большое число, ні в Дніпро, це ж невидаль. – За яких умов ви можете повернутися працювати перед Москви? – Гарантії безпеки. Я без- збираюся грати в ці ігри. Знаєте, скільки я судових засідань відпрацював? Я бачив дуже багато сумних очей тих, хто сидять в російських клітках. Багато людей повернулося, а багато – ні. Ще можна було б сидіти, якщо б віддали компутер’ютер і можна було б Ютуб возглавлять. А так ні. У мене життя одне, мені одним пыхом 41 рік, цей період маловыгодный повториться.
Категория: Интернет
Последний из диких укров. Роман Цымбалюк о 13 годах работы в России, вероятности великой войны, капитане Зеленском и носке для Путина