Це головна пастка для Зеленського: соціолог озвучила непередбачуваний сценарій для України
Опубликованно 20.11.2019 01:20
Український соціолог Ірина Бекешкіна вважає, що шостий президент України Володимир Зеленський став першим за всю історію країни лідером, який має велику популярність і на заході, і на сході України.
Ми стали свідками протесту проти чинної влади. Навіть не стільки проти проведеної нею політики, скільки проти влади як такої. І це не дивно: у насвсе вибори протестні, і на них завжди перемагала опозиція. Крім того, завжди влада і опозиція були поділені за регіональним принципом, пише "НВ".
Починаючи з першого президента Леоніда Кравчука кандидат від заходу країни завжди чергувався з кандидатом від сходу.
На цих же виборах український народ вперше обрав політичну еліту не з сфери політики, а президент Володимир Зеленський вперше за історію країни став абсолютним лідером і на заході, і на сході України. Він скрізь «своя» людина.Це велике виключення і для сучасної демократичної Європи, крім авторитарних держав, коли президент отримує таку одностайність в голосах. І це величезний експеримент для всіх нас.
Таким чином народ захотів вручити Зеленському і законодавчу, і виконавчу владу. З одного боку, це відкриває перед новим президентом величезні можливості, з іншого — і очікування до нього вище. Адже вся влада в твоїх руках — йди і роби, нарікати нема на кого (...).
Я боюся хаосу і дезорганізації. Коли раптом в управління приходять люди, які ніколи з цим не стикалися, які нічого не знають і не вміють, це завжди небезпечно. Хорошим рішенням могло б бути залучення кваліфікованих професійних людей з колишньої влади. Хоча б середньої ланки. А ідея «всіх панів до однієї ями» дуже небезпечна. Навіть більшовики, в свій час її реалізували, змушені були залучати старі кадри.
Велика проблема нашої держави — ось це структурний недовіру, коли разом з топ-політиками стіни парламенту і президентської адміністрації покидають молоді, сильні і професійні кадри. Ось так змітати всіх з шахової дошки дуже небезпечно.
Те, що більшість українців вважає, що країна рухається в правильному напрямку, — також данина високим очікуванням від президентства Зеленського. Хоча 41 % вважають так проти 37 % респондентів, не згодних з цим, — зовсім не унікальна ситуація, як зараз намагаються подати. Такі вибухи оптимізму вже були в історії країни, наприклад, після обрання президентом Віктора Ющенка (тоді 51 % громадян вирішили, що країна нарешті пішла в правильному напрямку). Але оптимізм впав вже до кінця року (...).
Українці ніяк не можуть подорослішати. Успіхи країни не пов'язують з діяльністю державних інститутів, ефективністю бізнесу і суспільства, тільки з новим обличчям, які прийшли до влади. Ці настрої підігрівають і українські політики, які дають своїм виборцям малореальні обіцянки.
Роль цих обіцянок в інфантилізації суспільства дуже важлива. Все, як у старій пісні, чекають, що «прилетить раптом чарівник у блакитному вертольоті й безкоштовно покаже кіно». Саме ця установка радянського людини успішно звалилася в 90?х, коли кожен розраховував сам на себе, але вже після двох електоральних циклів знову стала зростати.
Я не знаю, як довго триватиме медовий місяць українського народу і нового президента. Звичайно, кампанією Зеленського займалися талановиті люди. Відразу після другого туру його рейтинг почав потроху падати, тому що на сході країни та ж Опозиційна платформа почала обробляти своїх респондентів — мовляв, дивіться, вони в НАТО хочуть, а ви ж проти. І тут Зеленський включив образ білоруського президента Лукашенка, популярного і в нашій країні. Картинно розібрався з кількома дрібними чиновниками, почав вирішувати питання людей, і це миттєво підняло рейтинг.
Але я не думаю, що цього достатньо і вистачить надовго. Вже восени, ближче до зими люди отримають перші платіжки за газ. Навіть якщо трохи знизять ціну, вони все одно згадають про Юлії Володимирівні, яка обіцяла зменшити ціну вдвічі.
Навіть найромантичніші українці звикли думати кишенею. І в цьому кишені ми бачимо пакет конкретних очікувань. В ній і те, що нарешті влада буде розправлятися з корумпованими чиновниками, що будуть якісь рішення по війні. Це серйозна пастка для нового президента. Навіть якщо такі рішення будуть, вони задовольнять лише одну частину суспільства, а іншу налаштують проти нього. Ще один виклик стосується соціальних проблем — зарплат, пенсій, медичного обслуговування. Люди чекають, що будуть поліпшення, а швидко наступити їм нізвідки.
Обраний президент також ризикує потрапити в звичну пастку, вибудувану політичної композицією української влади. У нас досі немає реальної політичної системи, де партії є не тимчасовою групою підтримки їх лідера, а реальними ідеологічними структурами. Тому на виборах всі стають лівими, а потім проводять праву політику.
Адже соціал-демократична політика можлива тільки в заможних суспільствах, а в бідних, як Україна, щоб країна розбагатіла, політика повинна бути правою. Ця політика відкриває дорогу бізнесу, дозволяє менше перерозподіляти і більше вкладати в розвиток бізнесу.
І тут виникає суперечність. Потребує клас хоче, щоб податки були вище, а бізнес — аби нижче. І ті й інші підтримали партію президента Зеленського, але Слуга народу не зможе проводити політику, знижуючи податки і підвищуючи пільги одночасно. Так не буває. І це ще одне перехрестя, де політична сила Зеленського може втрачати підтримку.
Багато залежить від того, чи вдасться президентові Зеленському уникнути помилок президента Порошенко. Побудувати ефективну комунікацію з людьми. Адже хто заважав Порошенко або Гройсману раз в тиждень по телевізору не просто виступати з монологами, а спілкуватися з журналістами, відповідати на гострі запитання, пояснювати, що відбувається, що можна зробити, а що не можна. Нормальним тоном.
Нагадаємо,ніж насправді ризикує Україна з Зеленським: експерт озвучив прогноз, який не чекав ніхто.
Категория: Новости
Це головна пастка для Зеленського: соціолог озвучила непередбачуваний сценарій для України