Гордон: В ефірі програма "Гордон". Сьогодні мій гість – екс-народний депутат України Григорій Омелянович Омельченко.

Ви – генерал-лейтенант, народний депутат багатьох скликань. Герой України. В кінці 80-х Ви були делегатом ХХVIII з'їзду Комуністичної партії Радянського Союзу. Що відбувалося там цікавого?

Омельченко: Це був останній з'їзд КПРС. Я був обраний на нього делегатом у Залізничному районі (зараз Солом'янський район р. Києва). На з'їзді я представляв демократичну платформу. Там були Борис Єльцин, Анатолій Собчак, Гавриїл Попов, Елла Панфілова – нас було 104-105 людина на 4683 делегата. На з'їзді у мене були дуже гарні стосунки з Собчаком – я з ним знайомий з 1984 року, коли навчався в ад'юнктурі вищої школи МВС СРСР ім. Дзержинського. Він був у мене неофіційними опонентом при захисті кандидатської дисертації в 1986 році. Ми з ним часто зустрічалися на різних юридичних конференціях.

- На з'їзді Ви заявили про виведення за кордон на таємні рахунки закордонних банків, фірм і фондів десятків мільйонів іноземної валюти з таємних рахунків КПРС і показали делегатам копії документів, які підтверджували цю інформацію. Що це були за документи і звідки вони у Вас з'явилися?

- З'їзд розпочав роботу 2 липня 1990 року, а закінчив 13 липня. Буквально з перших днів, виступаючи на з'їзді, я ініціював створення комісії з розслідування фактів розкрадання фонду Чорнобильської катастрофи – там йшлося про мільйони рублів. Головою комісії був Євген Примаков, а я був членом комісії і одним з його заступників. Також я виступив з ініціативою про створення партійної слідчої комісії з розслідування привілеїв партійної номенклатури. Вже зробив кілька виступів на з'їзді, а коли давав інтерв'ю в кулуарах, до мене підійшов працівник апарату ЦК КПРС похилого віку. В руках у нього була сіра татко. Він сказав: "Я не хочу забрати з собою в могилу те, що твориться зараз в керівництві ЦК і КДБ. Перед пам'яттю своїх, які загинули від Голодомору в Україні, і рідних, які поховані в Сибіру, які були туди депортовані. Візьміть, подивіться, і думаю, що ви оприлюдните на з'їзді". Він залишив мені папку, я відкрив її, і перше, що я побачив, була постанова ЦК КПРС, підписану Горбачовим, під грифом "цілком таємно", про те, як за кордоном відкривати комерційні структури, банки, фонди і яким чином, і як вивозити не тільки готівку у різній валюті, але навіть золото. І розписані інструкції. Там були розписки особистих зобов'язань перед КПРС. Посадові особи, в основному старші офіцери ГПУ, КГБ, Першого головного управління, які вивозили за кордон валюту, писали не як офіцери КДБ, а як члени КПРС. Ці розписки були віддруковані в друкарні, і навіть було кілька ксерокопій з підписами. У Москві був готель "Жовтневий", який належав ЦК КПРС, і, як мені сказав той чоловік, щодоби через цей готель відправлялися за кордон 50-100 тис. дол. Загальна картина (чернетки були написані): вивезено, виведено – готівкою, в валізах, спецрейсами – різної валюти на сотні мільйонів доларів. Разом з Собчаком і Єльциним ми ініціювали на з'їзді проект резолюції про те, щоб з'їзд комуністичної партії покаявся за злочини, вчинені сталінським режимом, вибачився перед радянським народом і відмежувався від цих злочинів. А в містах, де були масові розстріли, табори, щоб були поставлені пам'ятні знаки. Наш проект резолюції, звичайно, ніхто не підтримав. Виступаючи на з'їзді як співдоповідач комісії по Чорнобилю, на якій головував Володимир Щербицький, я запропонував, щоб з'їзд проголосував, і у фонд Чорнобиля виділили 1 млрд радянських рублів. Розпочалися гострі дебати, і виділили 500 млн. Тоді, використовуючи цей момент, я заявив про виведення за кордон готівки, показав ці документи. Це був якоюсь мірою шок. Після мене виступив Микола Журба, керуючий справами, який був організатором усього цього. Він сказав: "Тут виступав один майор, який звинувачував партію у вивезенні коштів і золота, – так от це все брехня". У перерві до мене підійшов один делегат і сказав, що зі мною хоче переговорити Михайло Горбачов. А до цього я вже мав розмову з Горбачовим і виявляв деякі неприємні для нього речі – брав пояснення з приводу його закордонної поїздки у Великобританію у 1985 році на запрошення Маргарет Тетчер. Його дружина, Раїса Горбачова, під час тієї поїздки була в одному з супермагазинов і там купила прикраси на велику суму. В англійській пресі були документи, крім того, я по своїх каналах дістав фотографії, і ці питання я з'ясовував у Горбачова. Але це окремо. Я заходжу в кабінет Горбачова – вікон немає, за столом сидить Горбачов, голова КДБ СРСР Крючков, міністр МВС Бакатін, Журба і двоє молодих людей спортивної зовнішності. Кручина став говорити, що я дозволяю собі таке, зводжу таку наклеп. На це я йому відповів, що не замислювався він над тим, що може статися так, що через деякий час йому додому подзвонять і він випаде або з вікна, або з мосту під поїзд. Звертаючись до Горбачова, я запропонував створити партійно-слідчу комісію і перевірити, чи правда це чи ні. Крючков мене запитав, де ксерокопії документів. Я сказав, що я можу їх віддати, але зроблено вже кілька ксерокопій і вони в надійних місцях. Німа сцена, і Горбачов каже: "Нехай іде. Я з ним мав одну бесіду, і після розмови з ним у мене руки спітніли". Після провалу ГКЧП, з 26 серпня по 31 жовтня 1991 року, при таємних обставинах були ліквідовані 1746 відповідальних осіб центрального апарату ЦК КПРС, КДБ і центрального банку СРСР. Почалося все з стрибка вночі, з вікна власної квартири, М. Кручины.

- Чи Правда, що Ви своїми очима бачили договір про співпрацю між НКВС і гестапо за підписами Берії і Мюллера і навіть таємно зробили ксерокопію цього документа?

- Так, це правда, тільки не ксерокопію, а фотокопію. Це було в архіві ЦК КПРС – нас там було 5-7 осіб. Це було, коли ми готували резолюцію про засудження злочинів сталінізму. Було підписано генеральну угоду про співробітництво, взаємодопомогу між НКВС СРСР та гестапо. Це було 11 листопада 1938 року. Ще не було пакту Молотова-Ріббентропа. Угода була у двох примірниках – один російською мовою, один – на німецькій. До угоди були два додатки – за якими ознаками стерилізувати і знищувати людей. Я цю угоду опублікував у двох книгах, які презентував, будучи членом ПАРЄ, в 2009 році. Коли я це показав, можете уявити собі, якою була реакція з боку РФ.

- Ви були начальником відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління військової контррозвідки СБУ. Мафію не можна перемогти, можна тільки очолити?

- Ні. І політично, і як соціально-економічне кримінальне явище мафію можна подолати і поставити під жорсткий контроль в стійло. Все залежить тільки від політичної волі першої особи. З мафією і організованою злочинністю не церемоняться. Я вивчав досвід, читав лекції співробітникам ФБР по боротьбі з російською мафією в Нью-Йорку, в Італії - з "Коза ностра", спеціальним підрозділам. Я кажу, що при наявності політичної волі однієї особи. Мені б вистачило максимум 3-4 місяці, щоб про кримінальних "злодіїв в законі" в Україні просто забули. А ті, які з ними пов'язані, сиділи б там, куди Макар телят не ганяв.

- А зараз організованої злочинності більше, ніж було в часи Януковича?

- Змінилося якість. Навіть структура. Це вже організована злочинність інтелігентна, білокомірцева. З сильними кримінально-корумпованими зв'язками, з політичним прикриттям. У тому числі з депутатськими мандатами і тому подібне.

- Будучи народним депутатом, Ви виявили за кордоном валютні рахунки та офшорні компанії Павла Лазаренка, а також багатьох інших можновладців. Кого ще і як Вам це вдалося?

- Коли я в черговий раз поклав Леоніду Кучмі ксерокопії банківських документів, навіть реєстрацію офшорних компаній Лазаренка, Тимошенко, Волкова, родини Кучми (валютні рахунки за кордоном Пінчука), він запитав у Ворсинова, генерального прокурора: "Ти можеш мені добути такі документи, які поклав мені Омельченко?" Ворсінов сказав, що ні. Тоді Кучма каже: "А для чого я тримаю СБУ і ГПУ – мені досить одного Омельченко". І він мене запитує: "Як тобі це вдається діставати, привозити?" Я відповів: "Ви вчилися на ракетника, а я на контррозвідника".

- Ви слухали плівки майора Мельниченка. Яка країна прослуховувала кабінет президента Кучми?

- Я дійсно прослухав всі аудіозаписи, які мені передав як голови слідчої комісії Микола Мельниченко. Можливо, щось і не передавав. Це десятки годин записів. Вуха горіли. Коли я все це прослухав, то привіз в комісії, яку очолював, і кажу: "Ось три групи записів. В одних йдеться про злочини, конкретні факти порушень конституції і законів. Другі – брудна політика, як партійні лідери бігають до президента, про щось домовляються. І третя група настільки брудна, що я б не радив вам це слухати, – це коли голова СБУ Деркач доповідає президенту про прослуховування опозиційних політиків, журналістів". Я прослухав записи розмов президента Кучми та нинішнього президента, Петра Порошенка, і вже тільки по тому, що він говорив, з морально-етичних міркувань він просто не має морального права надалі бути президентом України. Записи велися стаціонарною апаратурою, яка була встановлена ще у часи СРСР. Був і диктофон, і були кабінети, де Кучма приймав закордонні делегації, де було спеціальне обладнання для прослуховування. Тому я не виключаю, що там, де велися стаціонарні запису, ці записи могли мати наші колеги з ФСБ РФ.

- Ви очолювали парламентське розслідування вбивства Георгія Гонгадзе. Можете сьогодні назвати конкретного винуватця його загибелі?

- До затримання Пукача та його арешту, отримання від нього свідчень та наданих доказів парламентська слідча комісія прийшла до колегіального рішення, що замовником вчинення злочинних дій проти Георгія Гонгадзе був президент України Леонід Кучма. Підбурювачем до вчинення злочинних дій був глава його адміністрації Володимир Литвин, організатором злочинних дій проти Георгія Гонгадзе і Олексія Подольського був міністр МВС Юрій Кравченко. Ще одним організатором був керівник апарату МВС генерал Фере. Безпосередніми виконавцями і організаторами нижчої ланки були генерал Пукач і офіцери служби зовнішнього спостереження. Після того, як Пукач дав свідчення і надав докази, я особисто як народний депутат України неодноразово направляв депутатські звернення генеральним прокурорам, президенту Ющенку і Януковичу про порушення кримінальних справ проти замовника вбивства, Леоніда Кучми, і проти підбурювача до вчинення злочину, Володимира Литвина. 5 лютого 2005 року пролунав у ВР мій депутатський запит про арешт Кучми, Кравченка і порушення кримінальної справи проти народного депутата Литвина. Після оголошення цього запиту на другий день Кучма терміново виїхав за кордон, нібито на лікування, і повернувся, коли вже були похорони Юрія Кравченка.

- Я не вірю в те, що Кучма був замовником. Ви змінили свою думку, або досі так вважаєте?

- Я зараз кажу, як колишній слідчий. Немає нічого особистого навіть коли на записах майора Мельниченка є розмова голови СБУ Леоніда Деркача і президента Кучми, де Деркач доповідає про нашу поїздку з Анатолієм Єрмаком за кордон, коли ми знайшли валютні рахунки, в тому числі оточення Кучми, і Кучма віддає наказ, що мене і Єрмака потрібно знищити. Навіть не це мене...якщо послухати розмови, де він віддає накази, що зробити з суддями, активістами, Головатим, Подільським і тому подібне. Кравченко доповідає Кучмі, як був вивезений в ліс Подільський, жорстоко побитий, його душили як Гонгадзе – ремінь лопнув. Підпалили йому двері. Кучма погоджує ці злочинні дії і дає наказ, щоб були підключені ще інші сили. Це все – правда.

- Спочатку Ви зайшли в парламент за списком БЮТ. А потім звинувачували Юлію Володимирівну у всіх смертних гріхах. Де логіка?

- Логіка проста. Спочатку в парламент зайшов Омельченко, будучи обраним двічі народним депутатом по мажоритарному округу на Полтавщині в 1994 і 1998 роках. Партія "Батьківщина" була створена в липні 1999 року. Тимошенко зайшла в парламент, щоб врятувати себе від лави підсудних за злочинні корупційні схеми з Лазаренком. Суд визнав її спільником у цій справі. Коли вирішувалося питання про створення Блоку Юлії Тимошенко, ми об'єднали наші дві національно-патріотичні партії – Республіканську партію "Собор". Голова Української консервативної республіканської партії Степан Хмара також обговорював ці питання. Я категорично відмовлявся балотуватися в Блоці Юлії Тимошенко. Я говорив, що я не можу йти, коли за моїми матеріалами ГПУ порушила кримінальні справи, де є співучасником Тимошенко. Мене переконали йти в блоці Левко Григорович Лук'яненко та Степан Хмара – щоб протистояти режиму Кучми. А вони для мене є авторитетами і вчителями в політиці на все життя.

- Чи багато серед вищого керівництва країни людей, завербованих КДБ СРСР або ФСБ Росії? Хто ці люди?

- Якщо взяти перший – другий скликання ВР, то там архівної агентури КДБ СРСР, КДБ УРСР були десятки людей. Зараз я не буду називати прізвища, але коли почав Народний Рух України, то я говорив з В'ячеславом Максимовичем Чорноволом і попереджав його, що навколо нього і під ним сидить агентура КДБ УРСР. Коли приймалася Конституція України у червні 1996 року і деякі статті, які були пов'язані з національною символікою, прапором, гербом, гімном, проходили в 301-302 голоси, то я тоді вперше як начальник відділу військової контррозвідки звернувся до низки народних депутатів України, які були трошки для маскування в лівих фракціях парламенту, як до колег, проголосувати ці статті Конституції. Чотири людини віддали мені свої картки, і я голосував за них (тоді ще не було закону, який забороняв голосувати за іншого депутата). Після проголошення незалежності України минуло 26 років – час іде. Ті, хто був, – в силу віку їх вже немає в керівництві України. А що стосується агентури ФСБ – то вони є. Причому розділяйте так: агенти політичного впливу – це ті, хто не пише розписки, не бере зобов'язань. Була інформація в пресі, а потім це підтвердив заступник голови СБУ генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, що в студентські роки був завербований КДБ УРСР Олександр Турчинов, це допомогло йому в студентські роки піти по комсомольській лінії. Коли почався путч, він дуже жорстко виступав за введення режиму ГКЧП, кажучи, що до влади прийдуть бандерівці. З 1995 року ми з Єрмаком мали оперативну інформацію, що Юлія Тимошенко може бути завербована ФСБ Росії, коли в липні 1995 року в Москві, в аеропорту, вона була затримана зі своїм чоловіком з контрабандою в 100 тис. дол. США. Вона свого часу давала хабарі в міністерстві оборони РФ, міністерстві економіки, співпрацювала з міністром фінансів, була під ковпаком ФСБ. Це давало підстави так думати. У вересні 1995 року Єрмак отримав інформацію, яка це підтверджувала. А восени 2004 року служба зовнішньої розвідки отримала документальні підтвердження, як таємно використовували Тимошенко. Президент Кучма дав доручення СБУ провести перевірку. Я ознайомився в СБУ з цими матеріалами. Потім ця довідка, підготовлена керівництвом ФСБ РФ на ім'я Путіна, як використовувати в політиці Юлію Тимошенко, з'явилася в пресі.

- Зараз у складі ВР багато російських агентів?

- Агентів політичного впливу дуже багато.

- Янукович і Азаров були агентами ФСБ?

- Про те, що Янукович був завербований КДБ СРСР, я сказав з трибуни ВР України. Коли я це сказав – на мене вийшов генерал-лейтенант КДБ СРСР у відставці, який проживав у Криму. Він зустрівся зі мною. Розповів, що був його куратором і як його вербував. Про Азарова не можу сказати.

- Восени 2009 року на сесії ПАРЄ в Страсбурзі Ви попередили євродепутатів, що через п'ять років Росія здійснить агресію проти України і анексує Крим. Це правда? Вам повірили тоді?

- Це правда. Але перед цим, у квітні 2008 року, на сесії ПАРЄ і в політичному комітеті, я сказав, що через місяць, в односторонньому порядку, Косово проголосить незалежність і проллється кров, і попередив, що через 4-6 місяців буде військова агресія проти Грузії. Коли я повернувся в Україну після цього виступу, то не розумів нападок БЮТ – "яка війна, ми братні народи, що це провокація і тому подібне".

- Ви неодноразово заявляли, що літак з вищим польським керівництвом на чолі з президентом Качинським був свідомо знищено Росією. Це правда?

- Правда. На сьогодні мої висновки, які були опубліковані в газеті "Україна молода" в минулому році, підтверджені Генеральною прокуратурою Польщі. Росія знищила польський літак – була багатоступенева операція. Була застосована високочастотна електромагнітна гармата, щоб "вирубати" електронну апаратуру. Потім був здійснений постріл з гранатомета зарядженим термобарическим зарядом. Це підтверджують висновки експертизи. Ось чому Росія досі не видає уламки літака і не видасть.

- У 2007 році в центрі Києва Вас збила машина. Це був замах?

- Це було дорожньо-транспортна пригода.

- Чи Часто Вам погрожували і замах на Вас?

- СБУ кілька разів встановлювала, хто погрожував по телефону. А що стосується серйозних загроз і підготовки замахів, то тричі СБУ вивозила мою сім'ю, ховала їх місяць, два, три. Коли я був під охороною, ледь не викрали мого молодшого сина – я був змушений перевести його в іншу школу. Реально було підготовлено один замах – щоб підірвати мене, коли я виходив з хати та проходив повз сміттєвого бака. Після перемоги Помаранчевої революції навіть прийшли дві людини, які готували замах, але коли дізналися, кого збираються підірвати, то зрозуміли, що після того зачистять і їх, і зникли. Але є їх показання.

- Вам не набридло ще боротися? У Вас ще є сили щось робити для України?

- У мене вже четверо онуків. Для кого ми залишимо нашу Україну? У мене, крім військової пенсії, немає нічого. Не може набриднути. Я хочу, щоб наші діти, наші онуки не плювали мені на могилу: що, поки був живий, міг щось зробити для нормального життя. Тому, поки живий, буду це робити. Кожному своє.

- Григорію Омеляновичу, я Вам вдячний.

Полный текст  →

Источник: radioera.com.ua.