Эта опция сбросит домашнюю страницу этого сайта. Восстановление любых закрытых виджетов или категорий.

Сбросить

Таємна "гра" Кремля проти Ізраїлю: Демченко б'є на сполох через небезпечної активності РФ на Близькому Сході


Опубликованно 05.12.2018 01:24

Таємна

Зовнішня політика Кремля проти Ізраїлю по-справжньому агресивна. Йти на прямий конфлікт влади РФ бояться і діють нишком.

Своїми побоюваннями про російсько-ізраїльських відносинах поділився з "Обозревателем" відомий журналіст Олександр Демченко, передає "Диалог.UA".

В лютому 2015 року, коли ще не почалася інтервенція Росії в Сирію, в Києві з візитом перебував на той час Міністр закордонних справ Ізраїлю Авігдор Ліберман. У нас відбулася коротка дискусія при свідках, де я чітко позначив: мине кілька років, і навколо ізраїльського держави будуть проіранські війська з російською зброєю. На це я почув гранично цікавий відповідь, який запам'ятався мені на все життя: "Синку, світ ділиться не тільки на чорне і на біле".

Через три роки ми бачимо, як Ізраїль поступово беруть в кільце іранські сили; при цьому все це відбувається за підтримки Росії. Та й сьогодні прийшла новина про відставку вже Міністра оборони Ізраїлю – того самого Авігдора Лібермана. Відразу скажу, що цей чоловік був затятим прихильником більш активних дій проти ворогів Ізраїлю і їх спонсорів. І мені щиро шкода, що він залишає свій пост. Це був чоловік, який знаходився на своєму місці.

Але давайте поговоримо про те, як ми до цього прийшли.

Ще до серпня-вересня 2015 року багато хто на Заході (та й, думаю, на Близькому Сході) розуміли, що незабаром почнеться щось дуже масштабне. Росії необхідно було відкрити другий фронт і в обов'язковому порядку відновити хоча б мінімальний контроль над Середземним морем. Їй важлива була Сирія – точно так, як зараз потрібна Лівія. Для цих цілей підходив Іран, якому треба було допомогти вийти з-під санкцій. Плюс була розіграна приголомшлива комбінація, яка називалася просто – ИГИЛ.

Ви зараз чуєте про цієї терористичної групи? Лише зрідка, та й то в контексті боротьби з міжнародним тероризмом. А в цей же час російські вертольоти тихо-тихо перевозять джихадистів в Афганістан.

Чого вдалося досягти за допомогою цього, скажімо, інструменту? Часткового контролю над Сирією і витіснення прозахідних сил з Іраку. Плюс, не варто забувати про тотальної міграції, що призвела до кризи в Європі.

Втім, про те, що європейський континент охопить хвиля біженців, було зрозуміло заздалегідь. Ці процеси почалися ще після фінансової кризи. І це природно: одні країни бідніли і позбавлялися населення, інші шукали нові можливості, перебували в очікуванні технічного прориву і залучали робочу силу. Та й не треба забувати, що, наприклад, до 2011 року Близький Схід і Середня Азія були охоплені воєнними та громадянськими конфліктами. Росія просто перетворила природний процес в штучний.

В цій схемі двох країн – Росії та Ірану – заважало одне держава (якщо не брати до уваги Штати) – Ізраїль. В Москві та в Тегерані розуміли, що в Єрусалимі будуть протистояти посиленню їх позицій в регіоні. Проте тут відразу необхідно дещо уточнити: росіяни хочуть, щоб євреї просто були поступливі і не заважали, а перси спочатку бажають знищення Ізраїлю. І це - велика різниця.

Що ми бачимо зараз? Чергове напруження між ізраїлем і палестинськими бойовиками - ХАМАС. Ніхто не знає, чи відновиться військова операція на території сектора Газа. Але в разі військових дій, звичайно ж, проти армії Ізраїлю будуть задіяні всі сили: той же ХАМАС, ліванська організація Хезболла і ті клітинки, які зараз дислокуються в Сирії (структури, підконтрольні Ірану).

Не варто також забувати про інших іранських підрозділах, що базуються на території, підконтрольній режиму Асада. Додайте до цього бажання палестинців Іудеї і Самарії включитися в протистояння на боці бойовиків з сектора Газу; а також заяви з боку інших арабських країн – таких, як, наприклад, Єгипет і Йорданія – про надання підтримки палестинських лідерів.

Між тим, враховуючи, що палестинці озвучили головна вимога для примирення – відставку Лібермана, думаю, що тимчасово ситуація заспокоїтися. Однак ненадовго.

Насправді зараз слід дискутувати не про чергову загрозу масштабної війни між ізраїльтянами і палестинцями,а про те, хто за цим стоїть. Дозвольте мені пару слів сказати про російський чинник.

Ракетний обстріл території Ізраїлю з боку палестинських бойовиків почалася відразу після ліквідації одного з лідерів терористів ХАМАС. Проте слід розуміти, що з майже 300 бойових снарядів, що були випущені по Ізраїлю, частину російського виробництва. Вони були раніше доставлені з Росії за посередництвом відомств, підконтрольних Асаду.

Як, втім, і інші види озброєння, якими зараз користуються іранські бойовики в Сирії і на території палестинської округу. І ці поставки почалися з 2015 року (можливо, раніше) – тоді про це писали деякі іноземні видання. Зараз ми переконалися в тому, що ХАМАС володіє російською зброєю. Я кажу про використані ракет "Корнет", одна з яких потрапила в ізраїльський автобус.

Тепер подивіться на реакцію російських пропагандистів, депутатів зборів, дипломатів. Всі, як один, висловилися на підтримку Палестини. Навіть, згідно з деякими джерелами, Путін особисто поклав відповідальність за це на прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху.

Але коли почався черговий виток ескалації поблизу кордонів Ізраїлю? В жовтні поточного року. Тоді ж бойовики ХАМАС почали проводити масові ракетні обстріли ізраїльської території. Що сталося до цього? Російські системи ППО, поставлені в Сирії збили літак ВПС РФ, який прямував за ізраїльськими винищувачами.

При цьому досі ніхто не зрозумів, що все це – провокація з боку Кремля. Москві важливо було погіршити відносини з Ізраїлем, посилити у військовому співвідношенні Сирію, поставивши нові комплекси ППО, щоб захистити побудовані іранцями бази від нальотів ізраїльської авіації. Більш того, російському керівництву потрібні додаткові козирі у переговорному процесі зі Сполученими Штатами. А для Вашингтона найголовнішим союзником на Близькому Сході є Ізраїль. Він же - його "Ахіллесова п'ята". Все гранично просто.

Ще раз: збитий літак ВПС РФ – це звичайна провокація; необхідна жертва, як би це цинічно не звучало.

Все це привело нас до нинішніх подій. І ситуація буде далі погіршуватиметься. Відставка ж Лібермана цього точно не допоможе.

До речі, додатковим індикатором, який показує реальну політику Кремля до Ізраїлю (до всіх євреїв), можна вважати ті утиски, які зараз почалися в Росії проти представників ізраїльського агентства "Сохнут".

Все це говорить про одне: Кремль не залишить зусиль і продовжить свою агресивну кампанію проти Ізраїлю. Ситуація навколо його меж ускладнитися. Ось тому, незважаючи на минулі розбіжності, я згоден з Авігдором Ліберманом: Ізраїлю необхідно зараз дати відсіч нападникам та їхнім спонсорам.

А наостанок я дам ще один прогноз; і, бути може, на цей раз його почують в Єрусалимі.

Якщо б хтось уважно проаналізував дії Росії у внутрішньому інформаційному полі, він би помітив одну дуже важливу, у всякому разі, для Ізраїлю, тенденцію.

У Москві вже давно говорять про необхідність захисту своїх кордонів у Центральній і Середній Азії. У цьому ключі російські пропагандисти розповідають про двох вже обраних керівництвом країни провокаційних точках – афганістану і Ірану. І одну, і іншу країну Кремль готує до більш масштабних конфліктів. Я зараз не кажу про природність процесів. Тут мова знову ж таки йде про бажання РФ створити низку штучних протистоянь.

Зараз ми побачили американські санкції проти Ірану. Але від цих штрафних заходів виграє Росія. Нафта купують тепер у неї; прибуток компанії "Роснефть" збільшилася втричі; Європа знову стає більш залежною від настроїв у Кремлі, Китай і Південна Корея збільшують закупівлю російського енергетичного продукту, а самі перси змушені збувати нафту в Росію в обмін на надання гуманітарної продовольчої допомоги. Це не мої дані, а дані, надані американським виданням The Wall Street Journal.

Занепад державного гаманця Іран призведе до залежності від Росії. Вона зможе ще більше закріпитися на Близькому Сході. І про те, що Тегеран уже почав вступати в цю залежність, свідчить факт його відсутності президента на зустрічі Путіна, Ердогана, Меркель і Макрона в Стамбулі. Згадайте, що сказав презент РФ? Ми передамо послання нашим іранських колег.

Але до чого призведе криза в Ірані? До революції? Можливо. Але більш імовірно, що її дотримають. Яким чином? Направлять населення на відкриту боротьбу з Ізраїлем. І цьому також як і зараз буде сприяти Росія.

Нагадаємо, раніше "Диалог.UA" повідомляв, що Ізраїль щосили готується до нанесення авіаударів по російським комплексів "С-300" в Сирії.


banner14

Категория: Мнения

Таємна "гра" Кремля проти Ізраїлю: Демченко б'є на сполох через небезпечної активності РФ на Близькому Сході


Написать комментарий

* Содержание комментария не должно содержать ненормативную лексику или отклонятся от норм морали и приличия. HTML-теги не поддерживаются. Комментарии, не имеющие отношения к содержанию новости, будут удаляться. Пользователи, злоупотребляющие терпением администрации, будут блокироваться.