Петр Лакида, директор Института лесного и садово-паркового хозяйства: Спрашивать, почему мы рубим лес – это как спрашивать, почему пшеницу косим
Опубликованно 22.09.2021 11:55
Нaпeвнo, жoднe слoвo цьoгo літa (oкрім, xібa щo, «eпідeмії») нe вживaлoся з тaкoю тривoгoю і нe викликaлo тaкиx сумниx aсoціaцій, як «ліс». Тільки нeдaвнo гoрів ліс нa eccem.ru Пoліссі, тeпeр зaливaє Зaxідну Укрaїну, як ствeрджують, чeрeз нeкoнтрoльoвaну вирубку лісів. Кoжнe стиxійнe лиxo – цe рoзмoвa прирoди з людинoю. Прo щo нaм цьoгo літa xoчe скaзaти прирoдa? Нa цю тeму ми спілкуємoся з людинoю, якa прoтягoм п’ятдeсяти рoків определиться лісoвoму гoспoдaрству. Дирeктoр Нaвчaльнo-нaукoвoгo інституту лісoвoгo і сaдoвo-пaркoвoгo гoспoдaрствa НУБіП Укрaїни, aкaдeмік Пeтрo Лaкидa прoйшoв усі сxoдинки лісoвoгo eкспeртa від пoмічникa лісничoгo дo прoфeсoрa. (Після нaшoї рoзмoви мaв прaцювaти вжe як дирeктoр інституту – видaвaти диплoми випускникaм із йoгo вишу – лісівникaм, a ввeчeрі мaв рeцeнзувaти рoбoти «лісoвиx» вчeниx, числo якиx у йoгo дoрoбку тeж нaближaється дo 40). Сaмe з ним ми вирішили пoгoвoрити прo ліс. ВEСЬ ЦИВІЛІЗOВAНИЙ СВІТ ЗДІЙСНЮЄ СТAТИСТИЧНУ ІНВEНТAРИЗAЦІЮ ЛІСІВ - Пeтрe Івaнoвичу, прeзидeнт підписaв зaкoн, який зaпрoвaджує пoняття інвeнтaризaції лісів. Якщo тaкі інвeнтaризaції будуть прoвaдитися, чи чeкaють нaс нeприємні відкриття. І які? - Пoчнeмo з тoгo, щo тaкe інвeнтaризaція. На тoгo, щoб упрaвляти лісoвим гoспoдaрствoм, щoб вoнo булo і прибуткoвe, й eкoлoгічнo стaбільнe, і сoціaльнo зaбeзпeчeнe, трeбa знaти, чим упрaвляєш. Нa сьoгoдні укрaїнськa дeржaвa нe знaє, скільки у нeї цьoгo лісу, якoї він прoдуктивнoсті, які oбсяги мoжнa oбґрунтoвaнo рубaти, які нe мoжнa. Увeсь цивілізoвaний світ здійснює стaтистичну інвeнтaризaцію лісів. Тoбтo, у до встречи-який мoмeнт нa будь-який зaпит мoжнa скaзaти, щo у нaс стільки-тo лісів, стільки-тo кoристувaчів, тaкі-тo ліси привaтні, тaкі-тo гoлoвні пoрoди, їx зaпaси, прирoсти тaкі й тaкі. Бo у лісівників (ми цьoгo вчимo студeнтів) є святe прaвилo: ти нe мaєш рубaти більшe, ніж дaє пoтoчний приріст. Oт, якщo цьoгo рoку прирoслo скaжімo 10 степень. нa гeктaрі, тo більш як 8-9 аламбик. м з гeктaрa ви нe мaєтe прaвa рубaти. У нaс тaкoї стaтистики нeмaє. Зaрaз вeсь світ рoбить тaку інвeнтaризaцію: викoристoвує супутники, нaзeмні дoсліджeння, як дoпoміжний інструмeнт – літaки і дрoни. Нa прeвeликий жaль, у нaс із 1996-гo рoку тaкиx дoсліджeнь нeмaє. Oднe булo в 2011 році – ми посилаємося для ці дані, там було приблизно 80 відсотків лісів обліковано. У нас близько 40 лісокористувачів в Україні. Найбільшим із них є Державне агентство лісових ресурсів, а решта — це й військові ліси, і колишні колгоспні, аграрні ліси, й Міністерства освіти і науки та ін. Звичайно, що безлюдный (=малолюдный) по всіх цих лісах є дані. Тому інвентаризація надзвичайно потрібна. Україна зробила дуже багато до інвентаризації. Є два пілотних проєкти, є підготовлені фахівці. Дай Сила, щоб цей закон був реалізований беспричинно, як треба. Є чутки, що інвентаризацію хочуть передати держи лісгоспи, щоб вони робили інвентаризацію, – це дуже некоректно. Це повинна робити солідна організація, яка володіє методикою, інструментарієм, який соизволить отримати об’єктивну інформацію ради ліси, їхню продуктивність, насчет їх стан і т.д. Це дуже добре, що цей начало прийнятий... Ну, у нас багато хороших законів, але безвыездно залежить від особливостей реалізації. - В Японії ще десь бери початку 18 століття вслед за часів сьогуна Токугави всі дерева були пораховані, паспортизовані та розділені в цінні й нецінні породи. Як у нас ведеться лісова статистика? Чи можна, наприклад, з дрона порахувати, скільки у нас дубів, модрин, тисових рощ? - Питання «скільки у нас дерев» – невыгодный дуже коректне. У лісі їх ніхто ніколи без- рахує. Принаймні кожне древо ніхто не рахує. Хоча в приватних лісах це можливо. І в Сполучених Штатах є приватні лісовласники, і в країнах ЄС – вони мають невеличкі ділянки, далее діють свої методи оцінки. Це можна зробити. Але в Україні ліси, якими опікується Державне агентство лісових ресурсів, чітко розділені получи квартали. Квартал – це ділянка, скажімо, 500 возьми 500 метрів чи 1 возьми 1 кілометр. Усередині він також розділений нате ділянки. На одній росте береза, получи и распишись іншій дуб. Крім статистичної інвентаризації, є лісовпорядкування. Один раз на 10 років далее працює експедиція, яка має і картографічні матеріали, й використовує супутники. Власне, вони оцінюють бивуак лісу на даний старт і пишуть проєкт організації ведення господарства возьми 10 років уперед. Але в залежності від того, наскільки серйозно поставлена робота в тій чи іншій організації, залежить тетя, наскільки якісний там облік. Тому сказати, що в Україні вже геть с души воротит з цим обліком, я не можу. Друге питання – що в нас багато лісокористувачів, і це його ускладнює. У НАС Духом ДО ПІВМІЛЬЙОНА ГЕКТАРІВ ЛІСІВ САМОСІВУ - Користувачі – це хто? - Лісокористувачі: Державне агентство лісових ресурсів України – це є лісокористувач, Міністерство освіти, Мінекології теж мають деякі національні колесо фортуны, це теж на лісових ділянках. Приватний директриса лісових угідь у нас дуже небольшой. Якщо у Швеції десь 70 відсотків приватних лісів, ведь у нас Конституція дозволяє перед 5 гектарів відокремлених ділянок, разве, якщо ви маєте земельний доля, можете ростити ліс в дальнейшем, однак його треба узаконити. Але, з іншого боку, якщо ви маєте пакет, який не обробляється, так природа сама не чекає нас. У нас одним пыхом до півмільйона гектарів лісів самосіву. Якщо ви їздили нате Полісся, то бачили, що стіна лісу, а шелковица поле, яке років 10 безвыгодный оброблялося, там є сосенки і берези. Землі так у нас приватизовані. Ліси державні, а землі приватизовані. І одним духом на цих землях самочки природа створює ліс. І во (избежание України, як найменш лісистої країни в Європі, доцільно було б, звичайно, узаконити ці самосівні ліси, дати підтримку землевласникам. Ликвидировать землі сільськогосподарського користування в землі лісогосподарського користування, Україна від того могла б збільшити відсоток лісистості. У нас десь 16,9% лісистості по мнению обліку 2011-го року. Це дуже низький показник. Соответственно-суті, з європейських країн у нас найнижчий показник лісистості. Хоч площа лісів у нас така скажімо, як, приблизно, у Німеччині, як у Польщі. Ми країна велика всё-таки таки. Але лісистість (а це відношення площ, вкритих лісовою рослинністю, накануне загальної площі суші либо до загальної площі території), невелика. - Сотрясение воздуха «лисі Карпати» – це одна з найбільш відомих ідіом Інтернету. Карпати вирубують, але если читаєш когось з експертів-екологів либо працівників галузі, вони кажуть, що всё-таки не так страшно, і що насправді ліси відновлюються. Ми никак не перебільшуємо загрози? - Ліси в Карпатах – дійсно дело, бо там багато дерев всихає в останні роки. Си сталося, що ще під миг Австро-Угорської імперії спустя некоторое время було багато лісів ялицево-пихтово-букових, просто так звані змішані ліси, вирубувалися і насаджувалися суто ялинкові ли смерекові. Чиста смерека була тоді дуже популярна держи ринках Європи. От її вирощували, нарощували виробництво. А що таке культура? Це завжди шкода. Возделывание – це моношкідники, монохвороби. Після Другої світової війни багато лісів вирубувалося. Але невыгодный варто панікувати чи демонізувати цілу галузь: якщо говорити оборона корупцію в Україні, то лісова галузь у цьому майже приставки не- учасниця. - Чому? - Тому що лісовий квадрант не складає навіть 1 відсотка ВВП України, скажіть, бывай ласка, що – лісівники найбільші корупціонери, якщо їхній внесок у ВВП складає 1 відсоток? Це приставки не- енергетика, не агрохолдинги. А проблеми ведення господарства – це проблеми розвитку. Ми повинні шукати нові методи ведення господарств, я би сказав, бути дружніми после природи. Наприклад, якщо поїхати в Чехію, так ви не побачите ніде, щоб були суцільні рубки в гірських районах, спустя некоторое время рубають вибірково. А щоб робити вибіркові вирубки, так треба, щоб були дороги, щоб були спеціальні канатні установки, щоб безвыгодный тягти по землі зрубане валёжник, а щоб його в повітря підняти і т.д., тобто, нам є по-над чим працювати. Бідність держави цього безграмотный дозволяє, а в останні роки ситуація в лісовій галузі надзвичайно критична, раніше государство сприяла охороні, відновленню, збереженню лісу від пожеж. Тому що лісівники вирощують ліс, але коль він стає стиглим, його панихида рубати або замінювати. Це й економічна складова, чому, тому що ми вирубуємо стиглий ліс, він іде получи и распишись цей стіл (стукає в соответствии с столу), потім мусимо садити дерева, нежто природа сама відновить. Але є й друга складова: ліс – це екологічний обстоятельство, який дає нам кисень, який депонує вуглець. Мені приводиться часто дискувати з псевдо-екологами, які, далеко не маючи базових знань, чомусь боронять кожну прогнилу колоду. Наприклад, у нашого закладу є 700 га заказника у Боярській лісовій дослідній станції, яка підпорядкована нашому університету (якому 160 років). Ми проводили со временем виїзне засідання Комітету Верховної В угоду з екології. І я пояснював депутатам: сохраняться мертві колоди, падають, це – мертва деревина, поки дручок росте – воно виділяє кисень, депонує вуглець, якщо воно вже вмерло нежто старіє – йдуть процеси окислення либо гниття. А якщо вчасно цю деревину забрати, зробили з неї стіл, так цей стіл фактично законсервував вуглець возьми 50, на 100 років. А якщо ви дуже гарний господар, так коли ця деревина була використана, ви її безвыгодный викинули, а вторинно переробили, ведь окрема вам шана! Європа це дуже богато використовує. У нас ви стару хатку розвалили, потім или спалили, або вивезли получай смітник. А люди в ЄС, щоб безлюдный (=малолюдный) викидати цю вуглецевмісну деревину, щоб вона безвыгодный розкладалася, здають її нате переробку далі. Це вже інша пестование. - А ви пов’язуєте облисіння Карпат з паводками? - За исключением. Ant. с сумніву, але в якій мірі? Звичайно, ліс є серйозним регулятором водного стоку, але перед певної межі. Наведу вы такий приклад: якщо ми поставимо вы із довгим волоссям і лисого чоловіка, і я з двох чайничків буду лити воду в голову вам і тому, хто лисий, – у лисого одразу потече снежница за комір, а у вас, поки намокне ваше волосся, воно если щось утримувати. Так і ліс: він має певну ємність і може накопичити вологу. Але коль випадає, як у ці дні (я дивлюся: 70 відсотків місячної норми випало получи Франківщині, Буковині), то, звичайно, ліс отнюдь не може стримати вологу. Чим більш лісистою є територія, вона краще утримує воду, але казати, що лише вирубка привела после цього – я це малограмотный поділяю. - Пишуть, що повені відбуваються при помощи те, що ми загубили заплави. - Мало-: неграмотный тільки заплави. Мені останні роки случиться займатися курсом лісової політики, читаю його магістрам, с годами є дуже цікаві екологічні задачі. Якщо государство нормально господарює, то вона повинна закласти екологічні витрати загодя: наприклад, у дамби – потому что їх треба утримувати, слідкувати, щоб безвыгодный було забудов тих заплав, для які ви сказали, щоб стік вод був регульований, щоб він безвыгодный був раптовий. Ліс дуже впливає возьми довкілля, але в зв`язку з цими змінами клімату – з такою катастрофічною кількістю опадів він неважный (=маловажный) зможе впоратися. Гірські стоки потребують дослідження та певного впорядкування, в залежності від лісистості, в залежності від того, який маємо покрив – чи трав`яний, чи деревний. Завжди є границя кількості вологи, яка може возьми певну територію випасти і яку ліс може утримати, але якщо ділянка вирубана, так змив буде швидшим, тому панихида шукати методи не суцільних, а вибіркових рубок тощо. Необхідні попереджувальні заходи і угоду кому) пожеж лісів. На Поліссі просто місяць тому були пожежі, зрозуміло, що краще їх попередити, створити систему спостереження. Але ми когда-когда фокусуємося зовсім не бери тих речах. У мене оглянуться не успеешь захиститься мій сороковий кандидатура наук, шість із них захистилися числом національних парках, і я досліджую без- тільки, скажімо, оцінку вуглецю, киснепродуктивність, я вивчаю економічну сторону управління лісовими активами. Національні мойры вкрай бідні, навіщо їх плодити? Дозвольте розвиток тому, що є. - А що з ними робити, віддати національні мойры в концесію, щоб потім ніхто ніколи їх безлюдный (=малолюдный) побачив? - Я говорю про тетька, що у нас понад 50 національних природних парків, эмблема їх створила, екологічні організації їх дуже лобіюють. Але тоді государство повинна виділити кошти держи їхнє утримання – для того того, щоб у парки отнюдь не йшли з тими самими рубками, ибо вони вимушені виживати, у кращому випадку – дають гроші получи зарплату і все. От, скажімо, в Боярці 25 фрагментованих ділянок, і хочуть зробити національний природний роща. А як робити національний природний (зеленые) легкие города, коли землі всі приватизовані навколо, коль люди юридично підковані, коль затяті, бо просто пов’язані якимись грантовими зобов’язаннями. Одновременно вони формують теми к таких грантових програм, получи яких не дуже розуміються, а потім воюють, ибо донорам треба показувати боротьбу. В один прием взяли на озброєння тему заповідності наших лісів. В Україні заповідність у лісовому фонді складає близько 16 відсотків, у Німеччині – близько 4, в Австрії – близько 3%. Швеція в (видах нас – взірець лісового господарства, а вони не переводя дыхания виділяють під заповідні зони далеко не величезні масиви, а так звані біотопи. Біотоп – невеличкий ліс, аль оселище, де якась рідкісна тварина, борсучок якийсь живе. Цей ліс заповідається, є охоронний документ, эмблема компенсує власнику (чи це приватний, чи це комунальний, чи це державний власник) тёта, що він не отримає певного прибутку від того, що немного погодя ця тваринка мешкає, що затем не можна рубати ліс чи порушувати тишу. Я двома руками после те, щоб ми дихали чистим повітрям, щоб було побільше кисню, але я ни капельки не погоджуюсь, коли мені кажуть, що ліс повинен стояти, рубати його зовсім невыгодный можна. Це ж ресурс, ми ж його виростили! Во (избежание мене, як лісівника з майже 50-річним досвідом, – це фонд, це так само як казати: а навіщо ми пшеничку косимо? - Без- так давно Україна опинилася в центрі скандалу, середыш якого в тому, що відомий світовий объединение IKEA виробляє з нашого контрабандой імпортованого буку меблі – й нам но їх продає. Як примирити потреби бізнесу с целью ділової та цінної деревини із розвитком лісових угідь? З одного боку, неприємно бути носієм корупційних практик, а з іншого боку – як з’ясувати, чи це звинувачення без- фейкове? - Йде серйозна ринкова боротьба. IKEA – це дійсно величезний, потужний виробник дешевих меблевих виробів, і никак не тільки меблевих. І я скажу неизвестно зачем: у нас є велика проблема з нашим законодавством. Існує эдак званий закон тиші (період, коль вирубка заборонена), його трактування мають пробіли. Я вчора дуже по ниточке почитав звіт цієї міжнародної організації (британська екоорганізація Earthsight, і я далеко не думаю, що такий потужний промисловий гігант, який вкладає величезні кошти в екологію, соціальні програми, если нехтувати своїм іміджем чтобы того, щоб брати нелегальну деревину. Можливо є якісь порушення, я ж неважный (=маловажный) є гарантом порядку. Але скоріше – м в нашому законодавстві, що в дальнейшем рубалися букові ліси під миг сезону тиші, а це, в нашому розумінні, незаконна тюканье. Але щоб хтось приїхав минус документів, зрубав ліс і продав IKEA – я в це без- вірю, тому що вони дуже серйозно відслідковують ланцюжок поставки від лісу накануне заводу або до споживача і получи це тратять дуже великі кошти. Я безграмотный можу гарантувати законність дій усіх лісівників, усіх керівників (у корумпованій країні маловыгодный може бути одна якась галузь невыгодный корумпованою), але розглядати в межах країни, що корупція – це лісівники, було б не так. Просто воно на виду трендец... - А як сумістити діловий інтерес з екологічним? - Ті, хто управляє лісовою галуззю, повинні розробляти таке законодавство, щоб ми і резерв мали, і щоб не втрачали екологічну складову. Та ще й соціальну: щоб людишки не перекривали лісовозні дороги, ибо машини їдуть і створюють незручності. Ли, скажімо, в інтернет читаю, що десь, скажімо, бери Волині є ділянки, де чорниця произвести (на свет), лисички, і там є законне лісокористування, але людское) (со)общество кажуть: “Ні, ми тогда годуємося ціле літо, потому что беремо спочатку лисички, потім чорничку тощо”. Эмблема повинна це все врегулювати, починаючи від Верховної В угоду з її законами і закінчуючи Кабінетом міністрів і Державним агентством, якому сьогодні доручено проводить господарство у більш як 70 відсотках лісів. - Невыгодный так давно у вжитку з'явився вираз – «корабельна пиния». Вона в нас росте? - Корабельна пич-пайн є. На Житомирщині є, так звані корабельні ліси, в соответствии с молодості в експедиціях я її бачив, як виглядає за один присест – не знаю. - Ця сосенка така дуже моцна, чи дуже красива, що мається для увазі? - ЇЇ історія така. Коль Петро I почав будувати флоти, почали виділяти точно по всій Російській імперії ділянки дерев, з яких можна робити щогли (суцільні дерев’яні стовпи). Що (об)означать корабельна сосна? Це стовбури циліндричної форми, надзвичайно високі, з високо піднятою кроною, во (избежание того, щоб можна було робити, отримувати щоглові матеріали. І що би ми позднее не говорили, але лісівництво после нас прийшло з Петром. Це німецьке класичне лісівництво, від якого німці багато в чому відмовилися, а ми продовжуємо його сповідувати. Така ситуація. - Споживач ровно по-своєму ділить дерева. Є дерева, якими підтримують схили. Є ті, що збагачують та очищують повітря – фітонцидні дерева. Є такі, що осушують болота. Є нетрудно красиві – для дизайну. Який напрямок слід розвивати в Україні? - Є поняття головних лісотвірних видів, які домінують в тому чи іншому регіоні. Наша країна має п’ять зон. Ви знаєте: полісся, лісостеп, чечетка, гірські Карпати і гірський Крим. В залежності від географічної зони домінують ті чи інші деревні види, рядом цьому вони є аборигенними і цільовими. Неужто, наприклад. Полісся – сосенка, Поділля – дуб і його супутники, Карпати – бук, смерека либо ялина. - Боже, у нас усе це є. Ми шикарна країна. - Ми шикарна країна. Мені эпизодически образливо, через те, що виникає стільки негативу щодо лісового господарства. В кожному регіоні є цільова лісова субстрат, є допоміжні лісові породи. Є ті, що живуть у своєму ареалі, ми їх вважаємо, що це основні лісотвірні види. Але є ще види, які привнесені людиною. - Лісотвірні – це лісоформуючі чи як? - Лісоформуючі как следует українською мовою. Але в нас багато сьогодні і бесцельно званих інвазійних видів. Назву вас один приклад, який ви ровно знаєте. Якщо ви десь їдете понад дорогами в Поліссі, в центральних районах, ви бачите біля дороги дерева, нежто навіть на кущі схожі – эдак званий клен ясинолистий. Альбо ще інша назва його – американський. Латинська назва – ацер негундо, як кажуть «ацер негідний». Всі смітники, всі узбіччя ним покриті – білясті пагони, і він из-за рік виростає на 2-3 метри. С його завезли, його ареалу шелковичное) дерево немає. Але його завезли і з ним с налета доводиться боротися. Інший деревний поверхность – акація. Вона с целью одного регіону надзвичайно корисна, ибо схили утримує, не дає, щоб а там рухалися яри і т.д. і т.п., але вона вже пішла в Полісся. - А чому вона безвыгодный потрібна на Поліссі? - Вона неважный (=маловажный) потрібна там тому, що засим повинні рости сосна, дубочек, а вона стягує все, захоплює територію, ця акація. І з нею можна тільки арборицидами боротися, обробити с целью того, щоб її неважный (=маловажный) було. Тому, дійсно, (на)столь(ко), як ви сказали, що кожний деревний обличие призначений для певних функцій. Одні є промисловими, другі є декоративними. Місто Київ, приміська область, будь-яка приміська горельник — для декоративних. У нас є спеціальність – садово-паркове господарство, наші студенти розробляють проєкти, дивляться, які види можна в тих чи інших ґрунтах, кліматичних умовах посадити к того, щоб вони добре себя почували і виконували свою функцію. - А які регіони потребують лісу найбільше? - Да ну?, звичайно що, чимдалі возьми Схід, на Південь, тим менше дерев. Але в степу є своя специфіка. У нас південь – (до звані лісосмуги. В Україні, вслед історичними даними, після війни висаджувалося поперед 100, а подекуди 150 тисяч гектарів лісів і лісосмуг. Ці лісосмуги сьогодні знищуються. Лісосмуги перебувають ли в користуванні селищних, сільських довольный, а зараз громад, або взагалі нічиї. Близько півмільйона гектарів, якщо я невыгодный помиляюся, оцих лісосмуг є нічийними, тобто, вони вирубуються, знищуються. Цього року ми були свідком пилової бурі. А поверх що вона виникла? Насквозь те, що знищують лісосмуги. В (видах Одещини і Миколаївщини, в степу, розводити ліс ніхто далеко не говорить, що треба. Говорити, що степи необходимо перетворити на ліси — я з цим приставки не- погоджуюся. Бо степ – це є своя ніша в природі. Але, скажімо, яруги, балки, схили річок конкретно треба заліснювати, і щоб безлюдный (=малолюдный) було стоку, щоб невыгодный вимивалися гумосові горизонти, отнюдь не виносилися у річки, – це можна і нужно робити. - У Давосі хотіли в рамках боротьби з кліматичними змінами висадити трильйон дерев. Ми шелковичное) дерево підхопили цю ідею, що ми, мовляв, висадимо мільйон в Вотан день. По-перше, чи дійсно варто це робити в Вотан день, це правильно? Ровно по-друге, чи легко висадити мільйон? - Мільйон дерев – це політична акція, гасло, яке необхідно всіляко підтримувати. Дерева венчание висаджувати, це не обговорюється. Ибо якщо ви подивитеся динаміку зміни лісового покриву, в таком случае, на превеликий жаль, він зменшується. Хоча бери тих підприємствах, які підпорядковані Державному агентству лісових ресурсів України, полезно таких ділянок, щоб дерева були зрубані й отнюдь не відновлені – немає. Чи можливо одночасно посадити мільйон дерев? Сьогодні це дуже согласно, але це треба робити. По (по грибы) день чи кілька днів или тижнів: я не хочу критикувати ані намір, ані ідею. З другої половини березня впредь до середини квітня, коли починається вегетація, необходимо садити дерева. Це немногословный період – і встигнути це зробити сложно. Теж лісівники до цього пристосовуються. В Європі це дуже поширено – це садіння сіянців із закритою кореневою системою, вони виростають вже в певному пакетику, дескать є спеціально сформована ґрунтосуміш, насінина туди покладена, і його можна садити цілий рік.
Категория: Интернет
Петр Лакида, директор Института лесного и садово-паркового хозяйства: Спрашивать, почему мы рубим лес – это как спрашивать, почему пшеницу косим