Гончаренко розповів, якою буде Україна після правління Зеленського
Опубликованно 11.10.2019 01:02
Депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко поділився своїми міркуваннями про президентство Володимира Зеленського і про те, що він принесе Україні з глобальної точки зору.
Нардеп від партії "Європейська солідарність"Олексій Гончаренко розповів, чого варто очікувати українцям від правління володимира Зеленського. За його словами, критика на адресу президента завжди зупиняється на цілком мирських і відчутних речей. Це і явна зв'язок з Коломойським, і призначення друзів і трохи-чи не весь "95-й квартал" на різні посади, а також певна частка диктатури і несправедливі рішення щодо бюджету. Однак, цього разу, у своїй статті в колонці "Української правди", Олексій Гончаренко вирішив звернути увагу на простого українця більш глобальні питання. Донести народу, який зробить Україну країною 5 років правління чинного президента, передаетДиалог.UA.
" Більшість політиків (і часто я серед них) в критиці Зеленського зупиняються на відчутних речах – залежність від Коломойського, 1+1, диктатура, призначення друзів, несправедливий бюджет.
З точки зору політичної боротьби це вірна тактика.
Боротися з абсолютною владою слід за всіх фронтах, інакше ця влада забудеться і без оглядки стане робити все, що їй заманеться.
Але в цій колонці я б хотів зупинитися на глобальних речах. На те, яку країну прямо зараз будуєВолодимир Зеленський.Якою буде Україна після Зеленського? І буде це та країна, в якій ми хочемо жити і яку не соромно залишити дітям?
Чому інститути важливі?
"Структури не виходять на вулиці!" – з таким гаслом французькі студенти протестували на вулицях Парижа в 68-м році. З цією тезою важко посперечатися. Але в нашому випадку мова піде не просто про структурах, а про саму архітектуру держави.
У своїй книзі "Чому одні країни багаті, а інші бідні" Дарон Аджемоглу та Джеймс Робінсон міркують про природу влади і про те, чому одні держави успішні, а інші – ні.
Різні вчені задавалися цим питанням ще з часів Середньовіччя. Висувалися теорії, що виною всьому національність, клімат, розташування або ментальність. Скажімо, країна багата лише тому, що через неї проходять торговельні шляхи або у неї сприятливий клімат.
Але Аджемоглу і Робінсон вдалося довести протилежне – важливі не місцерозташування або клімат.
Успішними і багатими стають ті держави, в яких стабільні правила і сильні інститути.
Інститути – одна з головних форм суспільної взаємодії. Є політичні, економічні, примусові, символічні, соціальні інститути.
Наприклад, примусовими і політичними в Україні є президент, Кабмін, Верховна Рада, армія, поліція, прокуратура, суд. Це фактори, які і створюють архітектуру нашої держави. Від їх якості, від зрозумілих правил гри і взаємодії як з ними, так і всередині них, залежить успішність країни.
Володимир Зеленський може бути гарним хлопцем, чудовим чоловіком і чудовим батьком. Він може бути навіть хорошим президентом. Але він не може вручну керувати державою. Це не вийде зробити за допомогою телефонного дзвінка або нарад на Банковій.
Держава управляється лише з допомогою інститутів. Просто тому, що демократична держава – це історія про компроміс між соціальними, економічними, політичними групами, а не про одноосібне правління. Його фундамент – це система стримувань і противаг.
Тому ситуація, коли змінюють членовЦИКили збираються звільнити суддів Верховного Суду, не про успішну державу. Вона про державу, в якій одна людина вирішив, що йому все дозволено.
Адже історія з ЦВК – наочний приклад того, яку систему намагається будувати в україні Зеленський.
Нагадаю, склад ЦВК був оновлений в минулому році і його каденція має була триватиме 7 років. Саме цей склад комісії провів дві виборчі кампанії, в яких з оглушливим успіхом переміг Володимир Зеленський. Світове експертне спільнота визнала ці вибори чесними.
І, слідкуйте за руками, раптово в Раду вноситься постанову і весь ЦВК розпускають, а незабаром призначать і нових членів. Чому? Та просто тому, що це були не люди Зеленського.
Робили старі члени ЦВК свою роботу добре? Безумовно, так. Чи були до них мотивовані претензії? Звичайно, немає. Чому ж їх тоді звільнили? Вони асоціювалися з минулою владою. В цьому і полягає проблема.
Уявімо собі людину, якого призначать у ЦВК зараз. Як він повинен себе вести? Робити свою роботу добре або же бути лояльним до влади? Як показує практика, перший варіант зовсім не обов'язково принесе результат. А ось лояльність швидше гарантує закріплення на робочому місці.
І та ж історія, на жаль, розгортається в режимі реального часу з Верховним Судом, прокуратурою, антикорупційними органами, Верховною Радою. З усієї архітектурою держави.
Лояльність стає основною ідеологічною основою України Зеленського.
Лояльність як нова ідеологія – це навіть не про умертвіння демократії, а про руйнування держави.
І це руйнування починається з голови, тобто з Києва. Те, що розгортається навколо столиці, ще один приклад свавілля, що почався в Україні з приходом до влади Зеленського.
"Хто володіє Парижем, той володіє Францією", – говорив Наполеон. Проблема лише у тому, що у нас зараз не Велика Французька Революція.
Ми живемо в період, коли держави утримуються не силою, а правом. І порушення цього порядку призводить до руйнування держав.
В Україні є виборча, виконавча і судова гілки влади.
Виборча представлена на всеукраїнському рівні Радою, на місцевому – обласними і місцевими радами. Реформа децентралізації зростила сприятливі умови для розвитку міст, сіл та територій по всій країні.
Жителі Києва обрали мера. Хороший чи поганий він, вирішувати тільки їм, а не президента або Верховній Раді.
Але що ми бачимо? Не подобається мер Києва Зеленському (а точніше, групи депутатів від "Слуги народу", які мріють зайняти його місце і зробити перерозподіл потоків) – і починаються танці.
Спочатку звільняють з Кличком посади КМДА, що незаконно і пахне методами Януковича, який боровся так само з Черновецьким, призначивши на посаду голови КМДА людини, не обраного киянами.
Але і після того, як Кличко звільняють і позбавляють по суті реальних механізмів управління столицею, в Раду в спішному порядку вносять законопроект про столицю і змінюють календарний план роботи ВР, щоб встигнути проголосувати за цей проект і призначити вибори мера Києва на 8 грудня.
Ця ситуація викриває як основні методи, так і цілі, які переслідує Зеленський. Мова йде не про зміну країни, а про консолідацію абсолютної влади і повному контролі будь-якої сфери життєдіяльності в державі.
Мислити дрібно – це мислити в напрямку того, як вернутьПриватбанк Коломойському. Мислити глобально – це мислити, якою повинна бути Україна у 2100-му році.
Наші предки провели колосальну боротьбу за те, щоб сьогодні існувало наше держава. І тепер настав час зміцнити і вивести на новий рівень українську державність.
Головна ідея має полягати в тому, щоб через 100, 200, 300 років наші нащадки отримали плацдарм, де Україна буде займати чільне місце у світовій політиці, економіці, культурі. А щоб це зробити, потрібно розвивати, а не знищувати інститути.
Влада швидкоплинна. Зовсім скоро Зеленського почне ненавидіти вулиця. Прийде новий президент і нова команда.
Для того, щоб не втратити країну і зробити так, щоб її не штормило кожен раз при передачу влади, повинні існувати міцно збудовані інститути. Рада повинна бути Радою, а не верстатом щодо схвалення будь-яких ідей Офісу президента. Президент повинен бути гарантом Конституції. Уряд має займатися реалізацією політики, яку пропонують Рада і президент.
Зразок б пишу банальності, але, виявляється, часом банальності і є найважливіше. Не варто про них забувати.
Адже за всією цією красивою історією про звичайний хлопця, який став президентом, криється одна "невелика" деталь – 40-мільйонний народ і більш ніж 1000-літня історія. Не хотілося б втратити це на догоду чиїхось кінематографічних слабкостей".
Нагадаємо, що в суботу, 21 вересня, Україну сколихнула новина про те, що Верховна Рада не буде відправляти свою делегацію на найближчу сесію Парламентської асамблеї Ради Європи. Однак,Депутат Верховної Ради і член української делегації в ПАРЄ Олексій Гончаренко спростував ці відомості.
Категория: Новости
Гончаренко розповів, якою буде Україна після правління Зеленського